Справа №2-435 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2007 року                                                                                        м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого      судді Носика М.А.

при секретареві:                                                 Погрібній О.М.

за участю:     позивача                                       ОСОБА_1.

відповідача                                  ОСОБА_2.

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за договором позики та моральної шкоди, суд,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2007 року до Василівського районного суду звернувся ОСОБА_1. з позовом про стягнення з ОСОБА_2. 3000 грн. за договором позики та 2000 грн. відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 28 листопада 2006 року передав йому гроші у сумі 3000 грн. на термін до трьох днів, про що позичальник видав йому розписку. Однак у зазначений термін відповідач свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув. Позивач не зміг належним чином організувати свою відпустку, не зробив ремонт у квартирі внаслідок відсутності грошей, йому заподіяна моральна шкода, яку просить відшкодувати грошовою сумою у розмірі 2000 грн.

Відповідач ОСОБА_2. позов визнав та суду пояснив, що дійсно спірний договір з позивачем укладався, на даний час повернути позикодавцеві грошові кошти не може через їх відсутність.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення у порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що позивач 28 жовтня 2006 року передав відповідачеві згідно з письмовою розпискою 3000 грн., який зобов'язався їх повернути до 10 грудня 2006 року, однак своїх зобов'язань не виконав. Причини невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.

У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики, який згідно зі ст.1047 цього ж Кодексу був укладений представленою позивачем письмовою розпискою, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Також діями ОСОБА_2., ОСОБА_1. заподіяна моральна шкода, яку він просить відшкодувати грошовою сумою у розмірі 2000 грн., і проти чого не заперечує відповідач.

2

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, суд стягує на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою ним при пред'явленні позову 51 грн. судового збору та ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.1046, ст.1167 ЦК України, ст.ст.130,174 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2: 3000 грн. за договором позики, 2000 грн. відшкодування моральної шкоди, а також 51 грн. витрат по сплаті позивачем судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 5081 (п'ять тисяч вісімдесят одна) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.