Справа № 2-101/2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“22“ квітня 2010 року
Голопристанський районний суд,
Херсонської області
у складі: головуючого судді: Матюшка О.І.,
при секретарі – Деревенській Н.А.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача та третіх осіб
ОСОБА_2, представника
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зобов’язання звільнити частину земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про зобов’язання звільнити частину земельної ділянки.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, а також його представник та представник третіх осіб ОСОБА_2 позов підтримали і пояснили, що рішенням Новофедорівської сільської ради №399 від 14.09.2007 року позивачу, а також, третім особам по справі – ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, та ПП ОСОБА_8 погоджено місце розташування малих архітектурних форм для роздрібної торгівлі на землях запасу сільської ради навпроти домоволодіння по АДРЕСА_1. Позивач планував використовувати зазначену земельну ділянку на умовах оренди. Для укладення договору оренди, ОСОБА_1 на підставі дозволу сільської ради замовив у спеціалізованій проектній організації проект відведення земельної ділянки. На даний час проект виготовлений, однак, затвердити його сільська рада не може, так як необхідно попередньо отримати погодження різноманітних контролюючих органів. Але, в цей же час, відповідач, шляхом неодноразових звернень до суду та отримань відповідних судових рішень змусила Новофедорівську сільську раду затвердити свій проект відведення їй вищевказаної земельної ділянки у приватну власність. Крім того, ОСОБА_4, не дочекавшись отримання правовстановлюючих документів на землю, побудувала паркан, здійснивши тим самим самозахоплення земельної ділянки, чим знищила будь-яку надію позивача та третіх осіб на отримання цієї ділянки в оренду.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить винести рішення, яким зобов’язати ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу огорожі.
Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала і пояснила, що ніяких прав та охоронюваних законом інтересів позивача, зведенням огорожі гр-ка ОСОБА_4 не порушила, про що свідчить відсутність до неї претензій з боку Новофедорівської сільської ради. Напроти, на теперішній час сільська рада має у своєму розпорядженні проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0,03 га громадянці ОСОБА_4 у власність, виготовлений Херсонським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою. Вищевказаний проект, на відміну від проекту позивача, пройшов всі необхідні погодження, а також державну експертизу землевпорядної документації. Крім того, у відповідача є акт погодження меж земельної ділянки, підписаний представником ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Новофедорівським сільським головою, спеціалістом по земельним питанням сільської ради та суміжними землевласниками та землекористувачами. Тобто, всі дії, в тому числі і питання спорудження огорожі позивач узгоджувала з Новофедорівською сільською радою.
Крім того, представник відповідача пояснила, що звернення до суду з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, тобто, в даному випадку – Новофедорівської сільської ради, а не гр-на ОСОБА_1, який ні на час звернення до суду, ні на час розгляду справи немає ніяких правових підстав претендувати на користування зазначеною землею.
Представник Новофедорівської сільської ради до суду не з’явився. Про час та місце розгляду повідомлений. Суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності.
Заслухавши пояснення сторін та пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити за наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.4 ст.376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво.
В судовому засіданні було встановлено, що рішенням Новофедорівської сільської ради №439 від 23.11.2007 року гр-ці ОСОБА_4 надано згоду на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,03 га. по АДРЕСА_1 Порт для ведення особистого підсобного господарства. Вказане рішення було прийняте на виконання рішення Голопристанського районного суду від 1.10.2007 року за позовом ОСОБА_4 до Новофедорівської сільської ради, Голопристанського району про спонукання до вчинення дій.
Отримавши зазначене рішення сільської ради, ОСОБА_4 замовила та виготовила у ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проект відведення земельної ділянки, який у подальшому, після отримання всіх необхідних погоджень та державної експертизи землевпорядної документації, надійшов на затвердження до сільської ради. Крім того, межі земельної ділянки були визначені в натурі на місцевості, про що складений акт передачі та приймання на зберігання межових знаків, підписаний представником проектної організації, Новофедорівським сільським головою, землевпорядником сільської ради, гр-кою ОСОБА_4 та суміжними землевласниками та землекористувачами.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зведення гр-ю ОСОБА_4 паркану по межі земельної ділянки, яка на час розгляду справи є визначеною, не є самовільним захопленням земельної ділянки, чи самовільним будівництвом. Про це свідчить також відсутність будь-яких претензій з боку Новофедорівської сільської ради до гр-ки ОСОБА_4 з приводу зведення паркану.
Крім того, суд вважає, що наявність паркану, зведеного відповідачем, ніяким чином не порушує прав та інтересів гр-на ОСОБА_1, оскільки, останній на час звернення до суду, та на час судового розгляду у встановленому порядку не набув права користування, або права власності на земельну ділянку, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.
Керуючись ст. ст.3, 15, 84, 88, 174, 175, 213, 215, 226, 367 ЦПК України, ч.4 ст.376 ЦК України, суд,
В И Р І Ш И В :
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зобов’язання звільнити частину земельної ділянки – в і д м о в и т и.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через місцевий суд протягом 1 місяця з дня проголошення. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження у разі, якщо така заява не подана.
СУДДЯ :