Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.05.10Справа №2а-978/10/2770
м. Севастополь
14 год. 06 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Мінько О.В.
при секретарі - Трігуб Г.В.,
з участю позивача - арбітражного керуючого - Бондаря Олександра Анатолійовича, паспорт НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС, 04.09.1998р.;
представника відповідача - Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України - Полякова Дениса Володимировича, довіреність № 2 від 11.01.2010р. паспорт НОМЕР_2, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, 02.07.2002 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом арбітражного керуючого Бондаря Олександра Анатолійовича до Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України про визнання незаконним та скасування розпорядження,
ВСТАНОВИВ:
Арбітражний керуючий Бондар Олександр Анатолійович звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України про визнання незаконним та скасування розпорядження. Вказує, що висновки комісії необ'єктивно відображають дані щодо діяльності арбітражного керуючого, не відповідають матеріалам перевірки та фактичним обставинам, крцім того проводилася з порушенням норм чинного законодавства у нелігітимному складі.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, надав суду пояснення, просив його задовольнити.
Представник відповідача Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України позов не визнав, з підстав, вказаних у запереченнях, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частки 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України відповідно до Положення про Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України (далі -Управління) затвердженого Наказом Державного департаменту з питань банкрутства від 25.09.2009р. № 156, є територіальним органом Департаменту та до його компетенції віднесено у межах своїх повноважень здійснення перевірок дотримання ліцензійних умов арбітражними керуючими.
Відповідно статті 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”від 14.05.1992р. № 2343 (далі - Закон № 2343), державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.
Часткою 2 вищевказаної статті визначено, що державний орган з питань банкрутства, зокрема, сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом; здійснює ліцензування діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори); здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює та затверджує форму подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; здійснює інші дії.
Відповідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007р. № 877 (далі - Закон № 877), здійснюється державний нагляд (контроль), тобто діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно пункту 4 частки 1 статті 6 Закону № 877, підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
05.03.2010р. на підставі Наказу № 30-П від 17.02.2010р. Управління, комісією яка утворена цім Наказом була проведена позапланова перевірка дотримання арбітражним керуючим ліцензійних умов ведення господарської діяльності, при виконанні функцій керуючого санацією Державного підприємства "Конструкторське бюро радіозв'язку" на підставі якої був складний акт № 10 від 05.03.2010р. (а.с. 10-17).
Вказана перевірка була проведена на підставі посвідчення для проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого, виданого Управлінням № 27-Сев. від 17.02.2010р. (а.с. 18).
У відповідність статті 7 Закону № 877, арбітражний керуючий Бондар О.А. був повідомлений про проведення цієї перевірки листом № 11-13\272 від 19.02.2010р.
Встановлено, що на підставі акту позапланової перевірки дотримання ліцензійних умов арбітражним керуючим акту № 10, Управлінням винесене Розпорядження № 04 від 13.03.2010р. про усунення порушень ліцензійних умов ведення господарської діяльності арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) (а.с. 20-21).
Представник відповідача вказує, що Управління при проведенні перевірці та виданні Розпорядження не перевищило своїх повноважень, діяло у межах компетенції та відповідно чинного законодавства, що відображене у запереченнях на позов (а.с. 156 - 162).
З доводами представника відповідача суд погодиться не може, виходячи з наступного.
Відповідно статті 1 Закону № 2343, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.
Згідно частки 1 статті 3-1 вищевказаного Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.
Якщо інше не передбачено цим Законом, відповідно частки 2 вказаної статті Закону № 2343, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.
Встановлено, що арбітражний керуючий Бондар О.А. має відповідну ліцензію серії АВ № 499192 від 09.02.2010р.
Ухвалою Господарського суду м. Севастополь № 5020-5\549-9\360 від 22.07.2009р. уведено процедура санації ДП "КБ радіозв'язку" , призначено керуючого санацією - Бондаря О.А.
Арбітражний керуючий у своєї діяльності керується Господарським процесуальним кодексом України, Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Положенням про порядок погодження Міністерством промислової політики України планів санації підприємств, що належать до сфери його управління, затвердженим наказом Міністерства промислової політики України від 17.03.2008р. № 153, іншими законодавчими актами.
Відповідно Розпорядження № 04 від 13 березня 2010 року Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України про усунення порушень ліцензійних умов ведення господарської діяльності арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), яке винесено на підставі акту позапланової перевірки дотримання ліцензійних умов арбітражним керуючим (далі - Розпорядження) арбітражним керуючим порушено вимоги статті 113 Кодексу Законів про працю України.
Згідно частки 1 статті 113 Кодексу Законів про Працю України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
З бухгалтерської довідки від 04.03.2010р. про нарахування заробітної плати ОСОБА_4, яка була надана представником відповідача до заперечень на позов, вбачається, що заробітна платня нараховувалася відповідно до табелю робочого часу (а.с. 169).
Відповідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 2 частки 4 статті 4 Закону № 877, визначене, що орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000р. № 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" Департамент є органом ліцензування діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Контроль за дотриманням законодавства про працю здійснює Державний департамент нагляду за дотриманням законодавства про працю та його територіальними органами.
Відповідно пункту 5.7.Порядку, забороняється залучати до акту перевірки відомості, яки не підтверджені документально.
Управліннм при проведенні перевірки, нарахування заробтіної плати ОСОБА_4 відповідно даних бухгалтерської довідки, не проводилося.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Управління не мало під час перевірки належних відомостей щодо порушень вимог Кодексу Законів про Працю України, а також у стані комісії були відсутні спеціалісти, яки мали б достатній рівень кваліфікації щодо дотримання вимог КЗпП України.
Розпорядженням визначене, що керуючим санацією порушено строки надання комітету кредиторів на схвалення плану санації, а також строки надання проекту плану санації Мінпромполітики України.
Відповідно статті 18 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частка 4 вказаного Закону визначає, що план санації розглядається комітетом кредиторів, який скликається керуючим санацією в чотирьохмісячний строк з дня винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено цим Законом. Керуючий санацією письмово повідомляє членів комітету кредиторів про дату і місце проведення засідання комітету і за два тижні до проведення комітету кредиторів надає можливість попередньо ознайомитися з планом санації.
Встановлено, що Ухвалою Господарського суду м. Севастополя від 22.07.2009р. встановлений строк надання плану санації комітету кредиторів ДП “КБ радіозв’язку”на 22.11.2009р.(а.с. 39 - 41). Такий проект плану санації 21.11.2009р. був надісланий членам комітету кредиторів, та 05.12.2009р. відбудувався збір комітету кредиторів та почалося схвалення проекту який був затверджений на зборах комітету кредиторів 24.12.2009р., був направлений до Міністерства промислової політики, у відповідність Положення про порядок погодження Міністерством промислової політики України планів санації підприємств, що належать до сфери його управління, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 17.03.2008р. № 153.
Таким чином, вбачається, що строки, яки встановлені Господарським судом м. Севастополя щодо надання плану санації комітету кредиторів не порушені арбітражним керуючим, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що висновки комісії Управління щодо порушення частки 1 статті 18 Закону № 2343 та пункту Положення, не обґрунтовані, та не засновані на діючим законодавстві.
Пунктом 2.2 вказаного вище Положення визначене, що керуючий санацією для погодження плану санації боржника звертається до Мінпромполітики з відповідною письмовою заявою протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію.
Отже у пункті 2.4.Положення вказане, що план санації, що подається до Мінпромполітики для погодження, повинен бути попередньо схвалений комітетом кредиторів та в обов'язковому порядку погоджений інвестором (у разі наявності інвестора) і підписаний керуючим санацією.
У відповідності частки 1 статті 5 Закону № 2343, провадження по справам про банкрутство регулюється цім Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. При цьому, Закон слід розглядати, як законодавчий акт, який зміщує спеціальні норми, яки мають пріоритет відносно до загальних норм. Така правова позиція викладена у Рекомендаціях Вищого Господарського суду України № 04-5\1193 від 04.06.2004р.
З аналізу норм Закону № 2343 вбачається, що комітет кредиторів, це виборний орган, до складу якого входять кредитори боржника вимоги яких внесено до реєстру вимог кредиторів, яким і направляється план санації, та як чітко вказане у Законі, арбітражний керуючий до процедури схвалення надає можливість попередньо ознайомиться з цім планом санації комітету, крім того, Законом визначене, що план санації розглядається комітетом кредиторів у чотирьохмісячний строк для подальшого його схвалення, тому суд не може погодиться з висновками відповідача щодо порушення строків надання плану санації комітету кредиторів.
Керуючому санацією ставлено, що до проекту плану санації не включено графіку погашення кредиторської заборгованості із зазначеннм строків та черговості виплати боргу кредиторам.
Відповідно пункту 2 частки 1 статті 18 Закону, план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.
Відповідач у своїх запереченнях вказує, що план санації містить графік погашення кредиторської заборгованості, але не містіть строків та черговості погашення боргу.
З такими доводами відповідача суд погодиться не може. Як вбачається з пункту 7 проекту плану санації, він містить графік поквартального розходу грошових коштів для погашення умовно-постійних розходів підприємства у період санації, який передбачає погашення кредиторської заборгованості протягом 12 місяців з моменту затвердження господарським судом м. Севастополя плану санації ДП “КБ радіозв’язку”, тобто відновлення платоспроможності боржника.
Відповідно частки 9 статті 13 вищезгаданого Закону, розпорядник майна зобов'язаний зокрема аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках, виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.
Часткою 5 статті 3-1 Закону визначене, що арбітражний керуючий зобов'язаний аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках.
Пунктом 3 Порядку здійснення контролю та проведення перевірок за дотриманням ліцензійних умов здійснення господарської діяльності арбітражними керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідаторами), комісія зобов'язана керуватися у своїй роботі нормами законодавства; об'єктивно відображати стан справ щодо додержання арбітражними керуючими Ліцензійних умов; забезпечувати дотримання державної та комерційної таємниць.
Відповідно пункту 5.6. Порядку, порушення, викладені в акті перевірки, повинні мати посилання на конкретні пункти, розділи, статті нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається.
Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006р.№ 14, розроблені з метою визначення однозначних підходів при оцінці фінансового-господарського стану підприємств на предмет наявності ознак приховуваного, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству; здійснення аналізу для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.
Як вбачається з плану санації пунктом 3 зроблений аналіз зовнішньої та внутрішньої середи функціонування підприємства, оцінка макросереди, за період, у який здійснений аналіз, наявність розрахунків показників, бистрої та абсолютної ліквідності, аналізу чистого капіталу, який характеризує можливість покриття боргів та інвестування підприємства, його положення на товарних ринках, фінансово-господарського стану та ефективності господарювання. Пункт 3.3 плану санації містіть аналіз коефіцієнтів, який виконаний у відповідність з вимогами Методичних рекомендацій (а.с. 128 –133, 123 –124), також зроблений експрес-аналіз фінансово-економічного стану підприємства (а.с.181 –182).
З аналізу Закону № 2343 та Методичних рекомендацій, вбачається, що визначених вимог щодо форми проведення аналізу та складу даних документів не міститься.
Відповідно частки 6 статті 3-1 Закону № 2343, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Згідно частки 3 статті 14 вищезгаданого Закону, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.
Арбітражним керуючим, відповідно до Расзпорядження, не включено до реєстру вимог кредиторів вимоги Міністерства оборони України.
Як встановлено, вимоги, яки були заявлені Міністерством оборони України були відхилені боржником та розпорядником майна у ході їх розгляду. З огляду вищевказаної статті можна зробити висновок, що це є правом як боржника та і розпорядника майна. Ці вимоги, з яких надані заперечення підлягають розгляду у Господарському суду.
Як встановлено, у відповідному порядку ухвалою господарського суду м. Севастополя від 10.06.2009р. рішення першої інстанції було залишено без змін, та відмовлено Міністерству оборони України у визнання вимог. Постановою Вищого Господарського суду України рішення попередніх інстанцій скасовані, справа повернуто на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.
Крім того, у матеріалах справи є дані аудиторської перевірки контрактів яки укладені між боржником та Міністерством оборони України, та по процедурі розпорядження майном керуючим санацією було заявлено клопотання щодо проведення судово-бухгалтерської експертизи стосовно контрактів з Міністерством оборони України.
Також суд зробив висновок, що відповідно змісту Акту перевірки - проводилася перевірка дотримання ліцензійних умов ведення господарської діяльності арбітражним керуючим Бондарем О.А., при виконанні повноважень керуючого санацією ДП “КБ радіозв’язку”, але висновок відповідача стосовно не включення до реєстру вимог кредиторів вимог Міністерства оборони України стосуються діяльності розпорядника майна.
Відповідно частки 6 статті 17 Закону, керуючий санацією зобов'язаний зокрема здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником; від імені боржника заявляти позови про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну (додаткову) чи солідарну відповідальність.
Пунктами 5.10, 5.11, 5.12, 5.13 плану санації боржника визначені заходи щодо закінчення робіт, передбачених державним контрактом № 117610 від 31.10.2000р., який укладений між ДП “КБ радіозв’язку”та Міністерством оборони України, контрактом № 251\2\06-3 від 25.12.2006р. який укладений між ДП “КБ радіозв’язку”та Міністерством оборони України, контрактом № 98EMCR\470311K-733UK від 16.06.1998р., який укладений між ДП “КБ радіозв’язку”та Китайської Корпорацією по імпорту та експорту електроніки.
Відповідно діючим стандартам бухгалтерського обліку, дебіторська заборгованість виникає у результаті договірних відносин з моменту переходу права власності на товари, роботи або послуги, а також попередньої сплати поставникам або підрядчикам за не надану продукцію.
Згідно стандартам бухгалтерського обліку України, дебітроська заборгованість - це фінансовий актив підприємства, який винік у результаті договірних видносин між двома юридичними особами, з яких одна є власником активу, після наступу відповідних умов угоди, та має право на отримання платіжив. Так, відповідно до умов договорів, діючого законодавства України, такою обов'язковою умовою є підпис акту виконаних робіт. Відподно до вказаних стандартів, запаси - це активи, яки знаходяться у процесі виробтництва, яки знаходяться у процесі виробництва, тому незаверешене виробництво, яке у свою чергу числіться у виді незавершених технологічних процесів, по яких підприємством не визнаний дохід.
Згідно даним бухгалтерського обліку ДП “КБ радіозв’язку”, фактичні затрати по виконанню вказаних вище контрактів віднесені до другого розділу активу балансу, тобто є незавершене виробництво, як встановлено акти прийому-передачі виконаних робіт по вказаним контрактам сторонами договірних відносин не підписані, у зв'язку з чим вказані в Плані суми не є дебіторської заборгованістю.
Пунктом 5.4. плану санації передбачено стягнення наявної дебіторської заборгованості підприємства.
Крім того, як встановлено, на розгляді у Господарському суду м. Севастополя у справі про банкрутство ДП “КБ радіозв’язку”знаходиться спір між боржником та Міністерством оборони України щодо вказаних контрактів.
Порядок здійснення контролю та проведення перевірок за дотриманням ліцензійних умов здійснення господарської діяльності арбітражними керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідаторами) регулюється відповідним Порядком, затвердженим Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, та Міністерства економіки України № 22\35 від 13.02.2002р. (далі Порядок).
Особи, яки мають право проводити перевірку дотримання арбітражними керуючими ліцензійних умов визначений даним порядком.
При проведенні перевірок Управління з питань банкрутства в АР Крим та м. Севастополь керується Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007р. (Далі - Закон № 877). Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 877 державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).
Відповідно пункту 1.1. Порядку, контроль за дотриманням арбітражними керуючим (розпорядником майна, керуючими санацією, ліквідаторами) ліцензійних умов проведення господарської діяльності арбітражних керуючих здійснює Державний департамент з питань банкрутства (його територіальні органи з питань банкрутства) як орган ліцензування та Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, як спеціально уповноважений орган з питань ліцензування (органи контролю) у межах своїх повноважних шляхом проведення в планових та позапланових перевірок.
З аналізу положень Порядку, вбачається, що даний порядок не передбачає при проведенні перевірок участі у роботі комісії осіб, яки не є співпрацівниками Державного департаменту з питань банкрутства або Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. агентства з питань військово-промислового комплексу не відноситься до органів ліцензування.
Як встановлено, у склад комісії, яка проводила перевірку діяльності арбітражного керуючого, у якості члена комісії був включений представник Агентства з питань військово-промислового комплексу - ОСОБА_6
Відповідно пункту 1.4 Порядку, для проведення перевірок органом контролю видається розпорядний документ про утворення комісії та призначення голови та членів комісії.
Згідно пункту 1.5 Порядку, комісії надається посвідчення щодо проведення перевірки арбітражного керуючого, яке посвідчується підписом керівника або його заступника органу контролю та скріпляється печаткою.
Таким чином, у наданому арбітражному керуючому посвідченні про проведення перевірки повинні бути дані щодо кваліфікаційного рівня спеціаліста ОСОБА_6, підставі та умови участі спеціаліста у перевірки, повноваження, перелік питань яки належать перевірки спеціаліста Агентства з питань військово-промислового комплексу. У акті перевірки відсутні будь-яки висновки спеціаліста стосовно проведення процедури санації ДП “КБ радіозв’язку”.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вказана перевірка проведена комісією у нелегітимному складі, тобто вказаний Порядок не передбачає при проведенні перевірки участі в роботі комісії, осіб, які не є співробітниками Державного департаменту з питань банкрутства або Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства. Однак у склад комісії, яка проводила перевірку, був включений представник агентства з питань військово-промислового комплексу ОСОБА_6, що підтверджується актом позапланової перевірки та посвідченням для проведення позапланової перевірки арбітражного керуючого (а.с. 10-17, 18).
Відповідно частки 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно частки 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного Розпорядження покладено на Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України.
В даному випадку відповідач не довів правомірність та обґрунтованості прийнятої ним постанови.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно частки 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 31.05.2010р.
Керуючись статтями 158-163, статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов арбітражного керуючого Бондаря Олександра Анатолійовича, задовольнити.
Визнати Розпорядження № 04 від 13 березня 2010 року Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України про усунення порушень ліцензійних умов ведення господарської діяльності арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), яке винесено на підставі акту позапланової перевірки дотримання ліцензійних умов арбітражним керуючим № 10 від 05.03.2010р., незаконним та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України (31113095700007, ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь арбітражного керуючого Бондар Олександра Анатолійовича судові витрати у сумі 3(три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя підпис О.В. Мінько
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Мінько