12.05.10 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2010 р. Справа № 2а-5140/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю. < Текст >
при секретаріОрлові О.В.,
за участю:
< найм. Пр. > < ПІБ Пр. >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Сектора громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Синельниківського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області до Громадянки Вірменії ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Синельниківської міської ради про видворення за межі України з забороною в'їзду терміном на 3 роки, -
ВСТАНОВИВ:
26.04.2010 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Сектора громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Синельниківського МВ ГУМВС України Дніпропетровської області з вимогами вирішити питання про примусове видворення за межі України Громадянки Вірменії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з її неповнолітніми дітьми: донька ОСОБА_5, 10.11.2004 р. н., син ОСОБА_6, 27.12.2009 р. н., третя особа Служба у справах дітей Синельниківської міської ради.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Громадянка Вірменії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Єреван, Республіка Вірменія, яка постійно проживає у Вірменії, прибула на територію України 15 вересня 2007 рок через КПП «Успенка» Державної прикордонної служби України по паспорту серії АА № 0241522, виданого 003, 28.07.1995 р. з терміном дії до 28.07.2010 року, в приватних справах з неповнолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після закінчення терміну дії штампу перетину кордону 15.12.2007 р. Громадянка Вірменії ОСОБА_4 з України не виїхала. 07.09.2009 р. Кіровським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській обл. було прийнято рішення про її видворення з території України з забороною в’їзду на 1 рік до 07.09.2010 р. Проте, відповідачка порушила термін вибуття з території України до 15.09.2009 р. та країну не залишила.
Громадянка Вірменії ОСОБА_4 не звернулась до Сектора громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Синельниківського МВ ГУМВС України Дніпропетровської області з приводу продовження терміну перебування на території України, постійного місця проживання та родичів громадян України в Україні не має. Таким чином відповідач не має законних підстав для перебування на території України.
Представник позивача позов підтримала повністю та пояснила обставини справи таким чином, як вони викладені вище. Просила суд винести постанову про примусове видворення Громадянки Вірменії ОСОБА_4 і її неповнолітніх дітей: ОСОБА_5,10.11.2004 р., ОСОБА_6, 27.12.2009 р. за межі України з забороною в’їзду терміном на 3 роки.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав. Зазначив, що має бажання повернутися на батьківщину разом із її неповнолітніми дітьми.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 15.09.2007 року відповідач разом із неповнолітньою донькою прибув на територію України по національному паспорту серії АА №0241522, виданому 003, 28.07.1995 р. з терміном дії до 28.07.2010 року, в приватних справах (а. с. 10-12).
За порушення правил перебування іноземців на території України відносно ОСОБА_4 07.09.2009 року Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області було прийнято рішення про її видворення за межі України з забороною в’їзду на 1 рік до 07.09.2010 р., з терміном вибуття до 15.09.2009 р. Проте остання у встановлений термін з України не виїхала та перейшла на нелегальне становище (а. с. 11).
27.12.2009 року у Синельниківській центральній районній лікарні відповідач народила сина ОСОБА_6, проте зареєструвати народження дитини не змогла. Так як є іноземною громадянкою і не має реєстрації на території України.
ОСОБА_4 ухиляється від виїзду за межі України, територію України не покинула, постійного місця проживання та родичів – громадян України на території України не має, мешкає за рахунок випадкових заробітків. Кошти на покриття витрат, пов’язаних з її перебуванням в Україні, а також родинних стосунків, які б могли стати підставою для оформлення посвідки на постійне проживання в Україні чи прийняття громадянства України – відсутні.
Судом також встановлено відсутність підстав щодо вирішення питання стосовно надання відповідачу статусу біженця відповідно до чинного законодавства.
Суд при вирішенні спору по суті позовних вимог встановив, що згідно зі ст. 3 Закону України «Про статус іноземців і осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання. Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців та осіб без громадянства, визначається Законом України «Про імміграцію». Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування. Якщо іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні, змінюють місце проживання, вони зобов'язані повідомити про це органи внутрішніх справ, у яких зареєстровано їх паспортні документи.
Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 № 1074.
Відповідно до п.19 цієї постанови іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами. Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з країн з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більш як 6 місяців, для іноземців та осіб без громадянства з країн із безвізовим порядком в'їзду - на 90 днів, якщо інший термін не визначено в міжнародних угодах. Іноземці та особи без громадянства можуть звільнятися від реєстрації паспортного документа на підставі відповідного міжнародного договору України на умовах взаємності.
Відповідно до пп. в) п. 20 зазначених Правил, іноземці та особи без громадянства, які не досягли 18-річного віку звільняються від реєстрації паспортних документів.
Пунктом 27 Правил передбачено, що продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, які не зазначені у пунктах 20 і 21 цих Правил і прибули на тривале перебування з метою навчання, працевлаштування, у приватних справах тощо, здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, встановленому МВС. Відповідні документи оформляються на підставі письмових звернень іноземця та особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніше ніж за 3 робочих дні до закінчення дії реєстрації. У продовженні терміну може бути відмовлено у разі відсутності для цього підстав та коштів для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.
Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем не дотримані правила перебування на території України, встановлені чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про статус іноземців і осіб без громадянства» за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
На підставі ст. 31, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про статус іноземців і осіб без громадянства», п. 39 вищезазначених Правил, видворення іноземця (особи без громадянства) супроводжується забороною його в’їзду на територію Україну тільки у випадках, коли орган внутрішніх справ або орган охорони державного кордону прийме про це окреме рішення, за яким видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в’їзду строком від шести місяців до п’яти років. Таке рішення може бути оскаржене разом або окремо від рішення про видворення.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 1 від 25.06.2009 року «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов’язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства з України та спорів, пов’язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» суд під час розгляду справи про затримання і примусове видворення вирішує лише цю вимогу. Зокрема, суд не має права вирішувати вимоги про заборону іноземцю та особі без громадянства подальшого в’їзду на територію України на строк до п’яти років, оскільки ці питання вирішують органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону, Служба безпеки України.
Згідно з ч.2 ст. 32 зазначеного Закону іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Частинами 3, 4 цієї ж статті передбачено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Частиною 5 статті 32 вищезазначеного Закону встановлено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Сектора громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Синельниківського МВ ГУМВС України Дніпропетровської області до Громадянки Вірменії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з її неповнолітніми дітьми: донька ОСОБА_5, 10.11.2004 р. н., син ОСОБА_6, 27.12.2009 р. н., третя особа Служба у справах дітей Синельниківської міської ради про видворення за межі України в примусовому порядку задовольнити часткового.
Здійснити примусове видворення за межі України Громадянки Вірменії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з її неповнолітніми дітьми: донькою ОСОБА_5, 10.11.2004 р. н., сином ОСОБА_6, 27.12.2009 р. н. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений < Текст >
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >А. Ю. Рищенко
< суддя учасник колегії >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >