ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21001 м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, e-mail: admin-sud@inbox.ru
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2007 року Справа №2-а-7758/07
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого: судді Сторчака В.Ю.
при секретарі: Чернюк А.Ю.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - Кудрик Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання поновити виплату пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Подано позов про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії, зобов'язання поновити виплату пільговою пенсії зі зниженням пенсійного віку з лютого 2007 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він пропрацював повний робочий день з 01.04.1976 року по 25.10.1982 року (6 років 6 місяців 24 дні) огранувальником алмазів на Вінницькому заводі «Кристал».
Рішенням відповідача з 06.10.2006 року позивачу призначено довічну пенсію згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.
Проте, в лютому 2007 року розпорядженням начальника відповідача без номеру і дати прийняття, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії в зв'язку з тим, що в нього відсутнє право на пільгову пенсію. З лютого 2007 року позивачу припинили виплату пенсії.
Позивач вважає розпорядження відповідача протиправним з наступних підстав. По результатах атестації робочих місць, проведеної на Вінницькому заводі «Кристал» в 1994 році, за умовами праці професія «огранувальник алмазів у діаманти» відноситься до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 (позиція 14.11а, шифр професії НОМЕР_3).
Перелік професій робітників з шкідливими умовами праці, які дають право на пільгове забезпечення пенсією по Списку №2 затверджено наказом по заводу НОМЕР_1.
Пенсія позивачу призначена у відповідності до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. «б» ст.13, ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки виходячи з трудового стажу огранувальника алмазів, він має право на зниження пенсійного віку на 2 роки.
Відповідно до п.4.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу який дає право на пенсію на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахування п.4.2 цього Порядку.
Також позивач вважає, що розпорядження відповідача прийняте з порушенням вимог ст.ст. 45, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002року №8-2. Зокрема, позивач стверджує, що фактично відповідач прийняв розпорядження не про відмову у призначенні пенсії, а розпорядження про припинення виплати пенсії, вичерпні випадки чого передбачені ст.49 зазначеного Закону і не поширюються на даний випадок.
Тому позивач просить визнати протиправним і скасувати розпорядження начальника відповідача і зобов'язати його поновити виплату пільгової пенсії з лютого 2007 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що на момент звільнення професія «огранувальник алмазів» не була передбачена Списком №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, а тому у позивача відсутнє право на пенсію зі зниженням пенсійного віку. На цій підставі в позові просив відмовити.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до довідки Вінницького заводу «Кристал» НОМЕР_2 Позивач пропрацював повний робочий день з 01.04.1976 року по 25.10.1982 року (6 років 6 місяців 24 дні) огранувальником алмазів на Вінницькому заводі «Кристал».
Рішенням відповідача з 06.10.2006 року позивачу призначено довічну пенсію згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.
Проте, в лютому 2007 року розпорядженням начальника відповідача без номеру і дати прийняття, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії в зв'язку з тим, що в нього відсутнє право на пільгову пенсію. Дане розпорядження підписали начальник ОСОБА_2, головний спеціаліст ОСОБА_3, спеціаліст ОСОБА_4 З лютого 2007 року позивачу припинили виплату пенсії. Позивач не був запрошений для надання пояснень, додаткових документів, здійснення іншим способом права на участь у процесі прийняття рішення. В матеріалах справи також є лист Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.02.2007 року №59, яким вказано відповідачу на відсутність права у позивача на пільгову пенсію на тій підставі, що чинним на період роботи позивача Списком №2 посада «огранувальник алмазів» передбачена не була.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановленого раніше діючим законодавством.
Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи - чоловікам.
Виходячи з трудового стажу огранувальника алмазів, позивач має право на зниження пенсійного віку на 2 роки.
Відповідно до п.4.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу який дає право на пенсію на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахування п.4.2 цього Порядку.
Як вбачається з матеріалів справи атестація на Вінницькому заводі «Кристал» була вперше проведена в 1994 році, тобто до 21.08.1997 року - впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, яка набула чинності 21.08.1992 року. Результати атестації, тобто перелік професій робітників з шкідливими умовами праці, які дають право на пільгове забезпечення пенсією по Списку №2, затверджені наказом по заводу НОМЕР_1.
За результатами даної атестації за умовами праці професія «огранувальник алмазів у діаманти» відноситься до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 (позиція 14.11а, шифр професії НОМЕР_3).
Таким чином, до пільгового стажу позивача повинен відноситись увесь стаж роботи огранувальником алмазів на Вінницькому заводі «Кристал» до дати видання наказу про результати проведення атестації, тобто до 21.03.1994 року.
Крім того, розпорядження начальника відповідача прийняте з порушенням вимог ст.ст. 45, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002року №8-2.
Згідно ч.5 ст.45 зазначеного Закону документи про призначення пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії. Даною нормою Закону при розгляді документів про призначення пенсії передбачено винесення двох видів рішень: про призначення або про відмову в призначенні пенсії у чітко визначені терміни - не пізніше 10 днів з дня надходження цих документів. Законом не передбачено прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії після прийняття рішення про призначення пенсії та у строк, більший ніж 10 днів з дня отримання документів від претендента на отримання пенсії.
Але як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2006 року відповідачем було прийнято рішення про призначення позивачу пільгової пенсії, а оспорюване розпорядження про відмову у призначенні пенсії - в лютому 2007 року, тобто не в порядку, не у спосіб та не у строки, передбачені ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи той факт, що відповідач попередньо прийняв рішення про призначення позивачу пенсії, суд прийшов до висновку, що оспорюваним розпорядженням відповідач припинив подальшу виплату позивачу вже призначеної пенсії.
Проте, згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачений вичерпний перелік випадків припинення виплати пенсії за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, а саме:
1. якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2. на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3. у разі смерті пенсіонера;
4. у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5. в інших випадках, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв рішення про припинення виплати позивачу пенсії з порушенням закону, оскільки підстави прийняття цього рішення не передбачені ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також іншими законами України.
Крім того, судом встановлено, що оспорюване розпорядження керівника відповідача не відповідає вимогам до рішень суб'єктів владних повноважень, встановленим ч.3 ст.2 КАС України. Зокрема, вказане розпорядження прийнято не на підставі, з перевищенням повноважень, не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження не з тою метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; несвоєчасно.
Тому позов в частині визнання протиправним і скасування розпорядження керівника відповідача підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 цієї статті Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч.2 ст.162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи протиправність розпорядження відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача поновити виплату позивачу пільгової пенсії з 01.02.2007 року. А тому і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 45, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.4.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, ст.ст. 2, 6, 7, 71, 86, 159, 162, 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати Розпорядження начальника Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці, без номеру і дати прийняття, про відмову гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці поновити виплату пільгової пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2007 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у термін, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя /підпис/
Копія вірна
Суддя:
Секретар: