Справа № 2-237/ 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 червня 2007 року                                                                 Совєтський районний суд

Автономної Республіки Крим

у складі:       головуючого                                             - судді Кудряшової A.M.

при секретарі                                         - Мосіної В.В.,

за участю позивача                               ОСОБА_1

представника позивача                        -ОСОБА_2

представника відповідачів                   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Совєтський Совєтського ра­йону Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного аграрного університету, Відокремленого струк­турного підрозділу Національного аграрного університету "Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства" про скасування дисциплі­нарного стягнення та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10 січня 2007 року звернувся до суду із позовом до відпові­дача - Відокремленого структурного підрозділу Національного аграрного універ­ситету „Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільського господарст­ва" про скасування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, зобов'язання пе­редати спортивне майно матеріально-відповідальної особі та відшкодування мора­льної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом № 177 „Л" від 26 грудня 2006 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за невиконання посадових обов'язків по придбанню спортивного інвентарю. Позивач не погодився з дисциплінарним стягненням посилаючись на те, що його посадовою інструкцією не передбачено обов'язку по транспортуванню та зберіганню спортив­них товарів, крім того, вказує, з його боку неодноразово приймалися мери для ор­ганізації доставки товарів із магазину до технікуму, але з вини директору техніку­му не були застосовані заходи для перевезення спортивного інвентарю, тому про­сить скасувати застосоване до нього дисциплінарне стягнення. Вказує, що у ре­зультаті виниклого конфлікту була зіпсована репутація позивача, як працівника технікуму та вчителя, що заподіяло йому душевні страждання та спричинило мора­льну шкоду, яку він оцінує у 100000 гривень. Крім того, просив зобов'язати дирек­тора технікуму передати спортивне майно матеріально-відповідальної особі.

Ухвалою суду від 16 лютого 2007 року прийнята відмова позивача від частини позовних вимог щодо зобов'язання директору Відокремленого структурного під­розділу Національного аграрного університету „Кримський технікум гідромеліора­ції та механізації сільського господарства" передати спортивне майно на відповіда­льне зберігання іншої особі та провадження по справі у цієї частині закрито.

Ухвалою суду від 11 квітня 2007 року до участі у справі у якості співвідпові­дача залучений - Національний аграрний університет, якій є юридичною особою та головним підприємством Відокремленого структурного підрозділу Національного

аграрного університету „Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільсь­кого господарства".

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов за­довольнити посилаючись на те, що він добросовісно виконував розпорядження ке­рівництва технікуму по придбанню спортивного інвентарю, тому він знайшов ма­газин у якому були найбільше прийнятні умови, у зв'язку чим згодом саме з цим магазином був укладений договір купівлі-продажу спортивного інвентарю. Вказує, що він неодноразово дзвонив та їздив до магазину для транспортування спортивно­го майна, але не зміг його привезти у зв'язку з відсутність цього товару у магазині та знаходженням його на складах підприємства у різних місцях Криму, оскільки необхідного товару не було і у другий раз тому, він вимушений був взяті інший схожий товар, але не тої якості, у третю поїздку він відвіз неналежний товар і замі­нив його належним, а також взяв частину іншого спортивного товару, який також оказався не тим, але вважає, що це сталося з вини представників магазину, які ви­давали йому неналежний товар. Крім того, вказує, що директором технікуму він не був забезпечений належним транспортом для перевезення закупленого товару, хоча позивач звертався до нього з відповідною докладною запискою. При цьому вказує, що у період з 28 листопаду 2006 року по 07 грудня 2006 року він хворів, тому за станом здоров'я не зміг виконати усне розпорядження директору технікуму, але звертає увагу, що навіть після оголошення йому догани приймав міри для організа­ції по постачанню спортивного майна. Вказує, що до цього не було будь-яких дорі­кань відносно його праці з боку адміністрації технікуму, йому оголошувалися лише подяки. Посилаючись на тривалий час якісної роботи у технікумі, вважає, що ого­лошення догони призвело до зіпсування його трудової репутації як вчителя техні­куму як середі вчителів, так і середі студентів та заподіяло йому моральні страж­дання, у результаті чого він частіше став звертатися до лікаря. Заподіяну йому мо­ральну шкоду позивач оцінує у сумі 100000 гривень. Крім того, позивач просив відшкодувати понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 480 гривень.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2. підтримав доводи свого дові­рителя, а також посилаючись на те, що позивач виконував всі свої обов'язки, не відмовлявся від виконання розпоряджень директору по постачанню майна, неодно­разово їздив до м. Сімферополю за спортивним майном, але не зміг виконати роз­порядження не за своєю виною, тому вважає, що позивачем не була порушена тру­дова дисципліна та його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник відповідачів Національного аграрного університету, Відокрем­леного структурного підрозділу Національного аграрного університету „Кримсь­кий технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства" ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, вважає, що наказ про дисциплінарне стягнення є обґрунтованим та відповідає вимогам закону, оскільки на протязі двох місяців по­зивач їздив до м. Сімферополю, але належного спортивного інвентарю до техніку­му не привіз, тому директор технікуму був вимушений доручити іншому працівни­ку виконати постачання спортивного інвентарю до технікуму, якій за один раз при­віз все необхідне. Вимоги щодо стягнення моральної шкоди вважає такими, що не зайшлі свого підтвердження.

Суд заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановив:

ОСОБА_1 з 01 вересня 1964 року працював вчителем фізичного виховання та на посаді фізкерівника технікуму, що підтверджується на­казом №271 від 31.08.1964 року.

Наказом № 177 „Л" від 26 грудня 2006 року „Про притягнення до дисципліна­рної відповідальності" за невиконання посадових обов'язків, що полягають у по-

рушенні посадової інструкції та фінансової дисципліни керівнику фізичного вихо­вання ОСОБА_1 оголошена догана. Відповідно до наказу № 177 „Л" від 26 грудня 2006 року „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ОСОБА_1., як керівник фізичного виховання, притягнутий до дисциплінарної відпові­дальності у вигляді догани за те, що відповідно до посадової інструкції йому було доручено придбати спортивне майно за яке згідно з договором купівлі-продажу від 16 жовтня 2006 року технікум перерахував гроші, але на протязі двох місяців без поважних причин завдання по закупівлі спортивного майна виконано не було, що призвело до використання бюджетних грошей комерційною структурою.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до п. 7 Посадової інструкції керівника фізичного виховання, затвердженої директором Відокремленого струк­турного підрозділу Національного аграрного університету „Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства", на позивача покладений обов'язок по забезпеченню придбання спортивного майна та його збереження, то­му на підставі усного розпорядження директором Відокремленого структурного підрозділу Національного аграрного університету „Кримський технікум гідромелі­орації та механізації сільського господарства" позивачу було доручено прийняті міри по придбанню спортивного інвентарю.

Як вбачається із матеріалів справи 16 жовтня 2006 року між приватним під­приємцем ОСОБА_4 та Відокремленим структурним підрозділом Національного аграрного університету „Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільсь­кого господарства" укладений договір № 15 купівлі-продажу спортивного товару, у зв'язку з чим за участю позивача ОСОБА_1 16 жовтня 2006 року виписана на­кладна із зазначенням спортивного майна та його вартості, яка зареєстрована та взята на облік Відділенням державного казначейства у Совєтському районі, що сві­дчить про контролювання правомірності використання грошей, прийняттю позива­чем мір по забезпеченню придбання спортивного інвентарю та виконанню ним за­вдання по закупівлі цього інвентарю.

Доводи представника відповідача про те, що закупівля спортивного інвентарю у приватного підприємця ОСОБА_4. включає також привезення цього інвентарю із м. Сімферополю до технікуму судом не може бути взяти до уваги, тому що відпо­відно до пояснень представника відповідачів та показаний допитаного у якості сві­дка - директора технікуму ОСОБА_5., письмового наказу керівництвом техні­куму по зобов'язанню позивача придбати та привезти спортивний інвентар у 2006 році не видавалося, будь-яких наказів про службове відрядження та командировоч­них посвідчень ОСОБА_1 для придбання і привезення спортивного інвентарю, закупленого у приватного підприємця Юдіна СВ., також не видавалося. Крім того, відповідно до штатного розпису на 01 липня 2006 року у Відокремленому структу­рному підрозділі Національного аграрного університету „Кримський технікум гід­ромеліорації та механізації сільського господарства" є заступник директора з гос­подарської частини, якій відповідно до п. 10 Посадової інструкції має обов'язок по здійсненню керівництва роботами з господарської діяльності, матеріально-технічному постачанню, транспортного і адміністративно-господарського обслуго­вування. Таким чином, постачання та транспортне обслуговування придбаного технікумом майна покладено на іншу посадову особу.

Крім того, згідно зі ст. 149 ч.З КЗпП України при обранні виду стягнення вла­сник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчине­ного проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і по­передню роботу працівника. Із матеріалів справи, пояснень представника відпові­дача та показаний допитаного у якості свідка директору технікуму вбачається, що позивач не відмовлявся від виконання розпоряджень директору технікуму, при

цьому вказував, що у магазині відсутній необхідний товар, а також посилався на те, що для перевезення майна йому необхідний вантажний транспорт, але при прийн­ятті рішення керівництво технікуму не прийняло до уваги підстави з яких позивач не виконав доручене йому завдання та які свідчать про відсутність умислу позива­ча на невиконання дорученого йому завдання. Також при вирішення питання про притягнення до відповідальності позивача керівництвом технікуму не надано на­лежної оцінки тієї обставині, що на час притягнення позивача дисциплінарну від­повідальність спортивне майно вже було привезено до технікуму, про що свідчіть накладна № 19 від 21 грудня 2006 року та це вбачається із показаний свідків Бушуева І.І, та ОСОБА_5. та пояснень представника відповідача. У порушення ви­мог ст. 149 КЗпП України не була врахована попередня робота позивача, яка свід­чіть, що ОСОБА_1 тривалий час працює у навчальному закладі та за весь час роботи мав лише одне заохочення, після якого через незначний час йому оголоше­на подяка.

Суд не може прийняти до уваги доводи представника відповідача, що позива­чем під час забезпечення придбання спортивного інвентарю у приватного підпри­ємця ОСОБА_4. була порушена фінансової дисципліни, оскільки представником відповідача взагалі не надано доказів того, що таке порушення відбулося.

Приймаючі до уваги, що відповідно до положень Посадової інструкції керів­ника фізичного виховання, затвердженої директором Відокремленого структурного підрозділу Національного аграрного університету „Кримський технікум гідромелі­орації та механізації сільського господарства", керівник фізичного виховання несе відповідальність за організацію й якісний стан фізичного виховання студентів, якість навчального та спортивно-масової роботи з ними, тому позивач, як керівни­ка фізичного виховання, з урахуванням прийнятих ним мір по забезпеченню при­дбання спортивного інвентарю, не може бути притягнутий до дисциплінарної від­повідальності за непостачання цього інвентарю із м. Сімферополю до технікуму, оскільки виконання цієї роботи не обумовлено його трудовими обов'язками або належним чином оформленим наказом керівництва про покладення на позивача та­ких обовязків.

Крім того, відповідно до вимог ст. 148 ч.І КЗпП України дисциплінарне стяг­нення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не ра­хуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездат­ністю або перебування його у відпустці.

При цьому днем виявлення проступку вважається день, коли особі, якої підле­глий працівник, стало відомо про вчинення проступку.

Як встановлено у судовому засіданні та це не оспорюється представником відповідача і підтверджується показаннями допитаного у якості свідка - директора технікуму ОСОБА_5. 07 листопаду 2006 року керівництву технікуму стало ві­домо, що позивач не виконав усне розпорядження директору технікуму по переве­зенню спортивного майна із м. Сімферополя до технікуму, також керівництву тех­нікуму було відомо, що і 09 листопаду 2006 року позивач не виконав це усне роз­порядження директору технікуму, але наказ про застосування дисциплінарного стягнення виданий лише 26 грудня 2006 року, тобто з пропуском місячного строку з урахуванням тимчасової непрацездатності позивача. При цьому із тексту самого наказу № 177 „Л" від 26 грудня 2006 року „Про витягнення до дисциплінарної від­повідальності" вбачається, що керівництву технікуму було відомо, що на протязі двох місяців завдання по закупівлі спортивного майна виконано ОСОБА_1 не було, тобто на час видання наказу місячний строк, передбачений для застосування дисциплінарного стягнення, сплив.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що дисциплінарне стягнення у виді догани застосоване до ОСОБА_1 на підставі наказу Відокремленого структурного підрозділу Національного аграрного університету "Кримський техні­кум гідромеліорації та механізації сільського господарства" № 177 "Л" від 26 груд­ня 2006 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" підлягає ска­суванню.

Приймаючі до уваги, що відповідно до положень ст. 30 ЦПК України позива­чем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава, а як вбачається із довідки № 6610 з Єдиного державного реєстру підприємств та органі­зації України Відокремлений структурний підрозділ Національного аграрного уні­верситету „Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільського госпо­дарства" не має права юридичної особи, тому Відокремлений структурний підроз­діл Національного аграрного університету „Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства" не може бути стороною та відповідати по справі. Але з урахуванням того, що головним підприємством Відокремленого стру­ктурного підрозділу Національного аграрного університету „Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства" є Національний аграрний університет, якій залучений до участі у справі у якості співвідповідача, та відповід­но до Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 бере­зня 2001 року № 202, є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в Державному казначействі та установах банку, тому є належною сторо­ною у справі.

Безумовно видання наказу про притягнення позивача до дисциплінарної від­повідальності призвело до порушення його трудової репутації з урахуванням три­валого часу праці у даному навчальному закладі, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тому суд знаходить, що доводи позивача про перенесені ним моральні страждання є обґрунтовані, але розмір моральної шкоди у сумі 100000 гривень є завищеним і не знайшов свого підтвердження представлени­ми судові доказами, разом з тим, з урахуванням тривалості, характеру і глибини моральних страждань, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості, суд вважає достатньою компенсацію моральної шкоди позивачу в грошовому вира­зі у сумі 500 гривень. В інший частині позову щодо вимог про відшкодування мо­ральної шкоди необхідно відмовити.

Вимоги позивача щодо стягнення на його користь понесених ним витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, підлягають задоволенню у сумі 480 гри­вень, яка підтверджується належним документом.

Судові витрати по справі у виді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи суд знаходить за можливе віднести на ра­хунок держави, оскільки у відповідності зі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів Украї­ни "Про державне мито" від 21.01.1993 року позивач звільнений від сплати держа­вного мита, а відповідач має державну форму власності.

На підставі викладеного, ст.ст. 147, 148, 149, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 57, 60, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у ви­ді догани застосоване підставі наказу Відокремленого структурного підрозділу На­ціонального аграрного університету "Кримський технікум гідромеліорації та меха-

нізації сільського господарства" № 177 "Л" від 26 грудня 2006 року "Про притяг­нення до дисциплінарної відповідальності".

Стягнути з Національного аграрного університету на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 (п'ятсот) гривень, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у сумі 480 (чотириста вісімдесят) гривень, а в загалі 980 (дев'ятсот вісімдесят) гривень.

В іншої частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня про­голошення рішення заяви про апеляційне оскарження через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскаржен­ня, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набуває чинності після закінчення десятиденного строку, передбаче­ного для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, та двадцятиденного строку для подання апеляційної скарзі, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.