ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.07.06 р. Справа № 45/156
за позовом: Державного підприємства „Донецька залізниця” в особі Дебальцевської
дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, ЄДРПОУ 01074957,
м. Дебальцеве
до відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської
ради, ЄДРПОУ 25968041, м. Торез
про стягнення 52 507 грн. 89 коп.
Суддя Б.Д. Плотніцький
При секретарі судового засідання Крищук Л.В.
Представники:
Від позивача: Лебеда В.П. - дов.
Від відповідача: Андрєєва Т.О. - дов.
В засіданні суду брали участь
Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні 17.07.2006р. оголошувалась перерва до 26.07.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Державне підприємство „Донецька залізниця” в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Дебальцеве, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради, м. Торез, про стягнення грошових коштів у сумі 52 507 грн. 89 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на пільги, що надані окремим категоріям громадян на безоплатне перевезення у приміському залізничному транспорті, листи, рахунки.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №03/3094 від 04.07.2006р. позовні вимоги не визнає, посилаючись на відсутність повноважень з відшкодування такого виду витрат.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом було встановлено наступне:
Протягом липня – грудня 2005р. Донецькою залізницею надано послуги з перевезення окремих категорій громадян України, які мають право на безоплатне перевезення у приміському залізничному транспорті по ст.Розсипна, Пелагіївська, Торез Донецької залізниці, які знаходяться на території Торезької міської Ради, на суму 52 507 грн. 89 коп.
Пільги окремим категоріям громадян надані позивачем на підставі Законів України:
- „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”
- „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”
- „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей”
а також Постанов Кабінету Міністрів України:
- „Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування” тощо.
Позивачем на адресу відповідача направлені листи з вимогою погасити заборгованість у сумі 52 507 грн. 89 коп. №514/940 від 09.08.2005р., №514/991 від 09.09.2005р., №514/1035 від 07.10.2005р., №514/1075 від 08.11.2005р., №514/1132 від 07.12.2005р., №514/21 від 12.01.2006р.
Крім цього, до кожного вищезазначеного листа позивачем виставлялись рахунки №309 від 08.08.2005р., №332 від 07.09.2005р., № 344 від 06.10.2005р., №364 від 07.11.2005р., №380 від 06.12.2005р. та надавались розрахунки.
Проте відповідач листом №03/697 від 14.02.2006р. надав пояснення, згідно з якими відсутні підстави для перерахування грошових коштів в даній сумі, а також стверджує про відсутність повноважень для відшкодування витрат такого виду.
За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 52 507 грн. 89 коп.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №03/3094 від 04.07.2006р. позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні вимог позивачу відмовити.
Господарський суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Як встановлено судом, позивач в підтвердження доводів про надання послуг окремим категоріям громадян України, які мають право на безоплатне перевезення у приміському залізничному транспорті ст.Розсипна, Пелагіївська, Торез Донецької залізниці, які знаходяться на території Торезької міської Ради, посилається на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Закон України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, Закон України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей” та Постанови Кабінету Міністрів України: „Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування”.
З наданих Державним підприємством „Донецька залізниця” в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Дебальцеве рахунків, які виставлялись для оплати відповідачу, зазначена лише загальна кількість осіб та сума, яка підлягає сплаті.
Позивачем надані розрахунки даної суми, яка підлягає стягненню з відповідача. Зокрема, позивач лише розшифровує категорії осіб, яким були надані дані послуги, та суми, які підлягали сплаті на момент виставлення рахунку, а саме: особи, що мають пільги на підставі Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, що мають пільги на підставі Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів України”, особи, що мають пільги на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особи, що мають пільги на підставі Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, діти-сироти, та діти, що залишилися без піклування батьків, діти-інваліди всіх категорій, діти, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи тощо.
Також в даних розрахунках зазначена кількість білетів та неотримана сума.
В той же час позивачем не надано документів, які містять прізвище, ім’я, по батькові пільговика, адреса його реєстрації, статус пільгової категорії, № документу, дата і місце видачі, розмір суми з відшкодування тощо.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
З урахуванням викладеного, господарський суд вважає, що всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надані докази в підтвердження фактів надання послуг окремим категоріям громадян України, які мають право на безоплатне перевезення у приміському залізничному транспорті.
При цьому, господарський суд зазначає, що перевірити достовірність факту надання позивачем послуг окремим категоріям громадян не виявляється можливим, оскільки позивачем не надані ні прізвища, ім’я, по батькові осіб, ні докази в підтвердження видачі проїзних документів із пільгами.
З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Господарський суд зазначає, що доказів в підтвердження своїх доводів позивачем не надано, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно пред’явлені вимоги про стягнення з відповідача 52 507 грн. 89 коп.
З урахуванням вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають віднесенню на позивача.
За таких обставин, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Донецька залізниця” в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, м. Дебальцеве, до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради, м. Торез, про стягнення грошових коштів у сумі 52 507 грн. 89 коп., відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення прийняте в судовому засіданні 26.07.2006р.
Суддя Плотніцький Б.Д.