ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.06.06 р.                                                                               Справа № 14/91                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Арсірій Р.О.

присекретарі Волобуєвій А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Державне підприємство "Донецька залізниця" м.Донецьк.  

До відповідача: Приватного підприємства "Інсталл" м.Маріуполь.  

про      стягнення збору за зберігання вантажу у розмірі 21580грн. 96коп.

В засіданні суду брали участь

Представник позивача: Ігнатова Н.О., довіреність № Н01/3453 від 07.11.2005 р.

Представник відповідача: Деревянко І.І.- директор, рішення від 07.04.2005 р.

Державне підприємство „Донецька залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення збору за зберігання вантажу в сумі 21580,96 грн. з  Відкритого приватного підприємства „Інсталл” м.Маріуполь .

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вагони з вантажем, що прибули на адресу відповідача у період з 25 жовтня по 12 листопада 2005 р. були затримані на залізничній станції Маріуполь-Порт, де знаходились понад нормативно встановлений термін безоплатного зберігання, у зв’язку з чим позивачем за накопичувальними картками №№ 15121443, 15121444, 15121445, відповідно до вимог Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 866/5087 (далі – «Правила») та Тарифного керівництва № 1, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15.11.1999р. (далі – „Тарифне керівництво”) був нарахований збір за зберігання вантажу, який відповідач у добровільному порядку не сплатив. Затримка вагонів на думку позивача, підтверджується актами загальної форми (форми „ГУ-23”).

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на вимоги договору № 14 від 30.12.2004 р. про організацію перевезень та неправомірного оформлення відповідних актів.

За результатами розгляду матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд встановив:

Між сторонами було укладено договір № 14 від 30.12.2004 р. про організацію перевезень на експорт через Маріупольський торгівельний порт перевалки за прямим варіантом  „вагонсудно”. Відповідно до зазначеного договору та залізничних накладних вагони з вантажем прямували до станції Маріуполь-Порт.

У період з 25 жовтня по 12 листопада 2005 р. вагони з вантажем, були затримані на станції Маріуполь-Порт.

Відповідно до договору № 1/25 від 01.03.2004 р., який було укладено між Донецькою залізницею та Маріупольським державним морським торгівельним портом, Маріупольський порт повинен приймати всі експортні та транзитні вантажі та нести відповідальність за навантаження та розвантаження.

Таким чином, відповідно до положень договору, укладеного між Державним підприємством "Донецька залізниця" м.Донецьк і Приватним підприємством "Інсталл" м. Маріуполь, та договору між Державним підприємством "Донецька залізниця" м. Донецьк та Маріупольським державним морським торгівельним портом, вбачається, що за вивантаження вагонів є відповідальним Маріупольський порт.

Відповідно до п. 8 „Правил користування вагонами і контейнерами” Донецькою залізницею були складені акти загальної форми  №№ 765, 758-772, 774, 776, 780, 781, 783, 785, 787, 788, 791, 794, 797, 816, в яких було зазначено, що вагони, які прибули, простоюють на шляхах станції з вини вантажоотримувача яким є відповідач.

У зв’язку з різним визначенням терміну безоплатного зберігання позивачем складено накопичувальну картку № 17111317 за якою сплачено відповідачем 20 178, 00 грн. п/д № 974 від 16.11.2005 р. Також, залізницею були складені накопичувальні картки №№ 15121443, 15121444, 15121445, за якими позивачем була додатково нарахована плата за зберігання вантажу у сумі 21 580,96 грн. (в т.ч. ПДВ  669,56 грн.).

Зазначена сума розрахована з іншої дати закінчення терміну безоплатного зберігання.

Відповідач з порядком нарахування, встановлення терміну безоплатного зберігання а відповідно і донарахованою сумою не погодився, про що свідчать його зауваження у тому числі і на накопичувальних картках. Пояснюючи власну позицію представник позивача  посилався на відсутність вини у затримці відповідних вагонів та на неправомірність дій позивача.

Виходячи з умов п. 8 Правил в редакції, що діяла станом на лютий 2005 р., за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо) сплачується збір. При цьому цей збір сплачується виключно за період після закінчення терміну безоплатного зберігання.

Позивач належними доказам не довів того, що вагони з вантажем були затримані на шляхах станції призначення саме з вини відповідача. В актах загальної форми, на які посилається позивач, зазначено, що вагони простоюють, а позовні вимоги ґрунтуються на твердженні, що вагони були затримані, з причин, що залежали від одержувача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк  не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати відносяться на позивача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст.8, 108, 525, 526, 623, 712 ЦК України, ст.265-271 ГК України, ст.ст.52, 129 Статуту залізниць України,  керуючись ст.ст.22, 25, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України –

                                                                   ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державному підприємству "Донецька залізниця" м.Донецьк  відмовити.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          

Суддя                                                                         Арсірій Р.О.