Судове рішення #95308
44/221пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України


25.07.06 р.                                                                               Справа № 44/221пн                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Остапенко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою комунального підприємства „Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька” (представник Бугаєнко С.О., довіреність від 04.01.05 року) до товариства з обмеженою відповідальністю „Соле” (представник до судового засідання не з’явився), про звільнення товариством з обмеженою відповідальністю „Соле” займаного нежитлового приміщення площею 80м2, розташованого за адресою місто Донецьк, проспект Ватутіна, 37,


                                                   ВСТАНОВИВ:


Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька” (далі – Орендодавець) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Соле” (далі – Орендар) про звільнення відповідачем займаного нежитлового приміщення площею 80м2, розташованого за адресою місто Донецьк, проспект Ватутіна, 37 (далі – Приміщення). Позовні вимоги позивача ґрунтуються на нікчемності типового договору оренди нерухомого майна № 123 від 06.05.04 року (далі – Договір), оскільки зазначений правочин не має передбаченої законом форми (відповідач ухилився від нотаріального посвідчення Договору), і як наслідок, відсутності підстав для користування Орендарем спірним Приміщенням.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та додатково обґрунтував позовні вимоги приписами статей 1212-1213 ЦК України.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення № 404249, проте суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки ненаданий суду відповідачем відзив не може істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, крім того, надання відзиву є правом, а не обов’язком відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін в частині користування Приміщенням, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами Договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Таким чином, в силу статті 758 ЦК України, а також розділу 1 Договору Орендодавець зобов’язався надати, а Орендар – прийняти у строкове платне користування Приміщення. Факт передачі відповідачеві Приміщення підтверджено актом приймання-передачі від 06.05.04 року.

Стаття 793 ЦК України вимагає письмової форми з нотаріальним посвідченням для правочинів щодо договорів найму приміщень строком на один рік і більше. Недотримання такої форми в силу статей 203, 209, 215 та 220 ЦК України тягне за собою нікчемність правочину.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що строком дії Договору є період з 06.05.04 року до 06.05.07 року (три роки), тобто незасвідчений нотаріально Договір є недійсним в силу закону (нікчемним), а законні підстави для користування відповідачем спірним Приміщенням за нікчемним правочином – відсутні.

За нормами статей 1212-1213 ЦК України безпідставно придбане майно підлягає поверненню володільцеві в натурі, причому приписи цих правових норм застосовуються також і для правовідносин щодо повернення придбаного за недійсним правочином, тому позовні вимоги Орендодавця є обґрунтованими доказово та юридично, через що підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, причиною виникнення спору є безпідставне користування Орендарем нерухомістю – Приміщенням.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

На підставі ст.ст.203, 209, 215, 220, 759-786 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 29, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –   


                                                       ВИРІШИВ:

                    

Задовольнити позов комунального підприємства „Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька” до товариства з обмеженою відповідальністю „Соле” про звільнення товариством з обмеженою відповідальністю „Соле” займаного нежитлового приміщення площею 80м2, розташованого за адресою місто Донецьк, проспект Ватутіна, 37.


Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Соле” звільнити займане нежитлове приміщення площею 80м2, розташоване за адресою місто Донецьк, проспект Ватутіна, 37.


Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Соле” на користь комунального підприємства „Служба єдиного замовника Ворошиловського району міста Донецька” відшкодування сплаченого державного мита у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.


Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.


          


Суддя                                                                         Мєзєнцев Є.І.                               


Надруковано у 3 примірниках:1 – позивачу

2 – відповідачу 3 – господарському суду Донецької області

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація