ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я  

                                                            іменем України

12.07.06 р.                                                                               Справа № 14/79                              

Господарський суд Донецької області у складі судді Арсірій Р.О.

присекретарі Волобуєвій А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Колективного підприємства „Молодість” м. Донецьк

До відповідача: Редакції газети „ІНФОРМАЦІЯ_1”   м. Донецьк

За участю третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача ОСОБА_1

Про стягнення моральної шкоди в сумі 50 000, 00 грн.

В засіданні суду брали участь

від позивача: Таймиров І.І. довіреність № 176 від 03.04.2006р.

від відповідача : Трекке А.С. довіреність № б/н від 08.04.2006р.

від третьої особи: ОСОБА_1 - особисто

Суть справи:

          Колективне підприємство „Молодість” м. Донецьк звернулося з позовом до господарського суду про стягнення моральної шкоди в сумі 50 000, 00 грн. з Редакції газети „ІНФОРМАЦІЯ_1”   м. Донецьк.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на примірник газети „ІНФОРМАЦІЯ_1” № НОМЕР_1, листи № 207 від 19.04.2005 р., № 304 від 13.06.2005 р., № 559 від 08.11.2005 р.

          Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав, що  публікація в газеті „ІНФОРМАЦІЯ_1” не відповідає дійсності, має недостовірні відомості, які порочать честь та гідність, ділову репутацію  Колективного підприємства „Молодість”.

Зв'язок між текстом статті та підприємством на думку позивача полягає у прямому посиланні на ОСОБА_2 - робітника підприємства, та вказаний також у відзиві відповідача наданому в судовому засіданні. Про цей факт, на думку представника позивача свідчить також звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів та наявність права власності на приміщення, про яке згадується статті.

          Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, вважав, що в зазначеній публікації не міститься будьяких фактичних даних, що вказують на відповідача - Колективне підприємство „Молодість”. На думку відповідача, відомості, викладені в публікації  газети „ІНФОРМАЦІЯ_1” № НОМЕР_1 є оціночними судженнями, а тому не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, виказування оціночних суджень звільняє від відповідальності.

          Також, відповідач вважав, що відповідальність повинна нести не тільки редакція газети „ІНФОРМАЦІЯ_1” , а й авторка спірної статті ОСОБА_1.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.04.2006 р., суд, за власною ініціативою залучив до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача ОСОБА_1.

Третя особа проти позову заперечувала підтримала позицію відповідача.

          За результатами розгляду справи та враховуючи пояснення представників сторін, третьої особи, суд встановив:

          Предметом позовних вимог Колективного підприємства „Молодість” м. Донецьк є стягнення моральної шкоди в сумі 50000,00 грн.

          На підставі ст. ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених законом.

Із змісту наведених норм права поняття відповідальності за заподіяну шкоду включає такі складові як наявність шкоди, протиправна поведінка (бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування,  торгівельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.

Ділова репутація має грошовий еквівалент у формі гудвіл, який згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є нематеріальним активом, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючою позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.

Гудвіл як нематеріальний актив підлягає бухгалтерському обігу відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 “Об'єднання підприємств”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999р. № 163 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.07.199р № 499/3792. Тому приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

За поясненням позивача публікація, недостовірних відомостей завдала негативних наслідків в господарський діяльності Колективного підприємства „Молодість” м. Донецьк, а саме після публікації кількість клієнтів, які обслуговуються в КП „Молодість” зменшилась у порівнянні з 2004 роком на 10416 чоловік.

Обґрунтовуючи факт заподіяння шкоди позивач посилається на власний розрахунок (т. 1 а. с. 34, 66) та проведений аналіз (т. 1 а. с. 85). Як підстава розрахунку позивачем застосовано принцип збереження кількості клієнтів, що досягнуто у порівняні з попереднім роком. Позивач вважає, що таке зростання кількості клієнтів за відсутності публікації повинно було зберігатися протягом весни- літа 2005 р.

З такими доводами не можна погодитись з наступних підстав. Для встановлення перспектив на ринку послуг, позивач повинен був провести маркетингове дослідження ринку та просування послуги, з додержанням відповідних загальновідомих принципів. Недодержання таких правил призвело до помилкових висновків. Так, позивачем необґрунтовано не прийнято до уваги сезонні коливання кількості клієнтів, період вивчення коливання кількості клієнтів не пов'язаний з періодичністю видання газети.

Суд зважає також на те, що докази які надавав позивач стосуються насамперед матеріальних втрат, тобто вимог не заявлених позивачем.

У той же час відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

За приписами ст. ст. 42, 43, 22, 33, 83 ГПК України  суд розглядає справу відповідно до заявлених позовних вимог та не може виходити за їх межі без відповідно оформленої волі сторони, що заявила зазначені вимоги.

Як було зазначено раніше, обґрунтовуючи неправомірні дії відповідача позивач посилається на те, що в газеті „ІНФОРМАЦІЯ_1” № НОМЕР_1  була опублікована стаття „ІНФОРМАЦІЯ_2” та опубліковані відомості, містять недостовірну негативну інформацію щодо роботи підприємства побутового обслуговування (перелік наданий позивачем (т. 1 а. с. 57-61).

Відповідно до п. 3. ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

У той же час відповідно до ст. 471 Закону України „Про інформацію” ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Дослідженням матеріалів справи суд доходить висновку, що в газеті „ІНФОРМАЦІЯ_1” № НОМЕР_1 були опубліковані оціночні відомості, щодо стану додержання законності в сфері побутового обслуговування в комунальних підприємствах вцілому і не містили ніяких фактичних даних про Колективне підприємство „Молодість” м. Донецьк. Тому така інформація не може вважатися неправомірною. Не можна вважати доведеним позивачем що посиланнями на робітника підприємства або об'єкти нерухомості, що є у власності КП „Молодість”, в статті прямо вказано на позивача. Зазначені факти не є загальновідомими.

За таких обставин, позивач Колективне підприємство „Молодість” м. Донецьк не довів склад цивільного правовопрушення, що тягне за собою  відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Суд вважає, що у в позовних вимогах Колективного підприємства „Молодість” м. Донецьк в частині стягнення моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн. слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись, ст. ст. 174, 193, 218, Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 16, 1166, 1167, Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 3, 471, Закону України „Про інформацію”, ст. ст. 43, 33, 34, 43, 46, 49 ст. ст. 82 85 ГПК  України, -

                                                             ВИРІШИВ:

          В задоволенні позовних вимог Колективного підприємства „Молодість” м. Донецьк  відмовити.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Арсірій Р.О.