Справа № 22ц-2188/2010 Головуючий у першій інст. –Хандога В.М.
Категорія – цивільна Доповідач – Скрипка А.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
Головуючого-судді СКРИПКИ А.А.
Суддів: РЕДЬКИ А.Г., СТРАШНОГО М.М.
при секретарі Пільгуй Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 березня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ,-
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області ( а. с. 1 - 3) про визнання незаконною відмову відповідача щодо перерахунку йому пенсії, зобов’язання відповідача призначити основну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком , як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та інваліду другої групи , призначити додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за шкоду , заподіяну здоров’ю та втратою працездатності , зобов’язати відповідача провести перерахунок розміру його пенсії згідно вимог статтей 49, 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 12 січня 2005 року по день винесення постанови судом по даній справі та зобов'язати відповідача сплатити заборгованість.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 березня 2010 року вимоги позову ОСОБА_2 задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 Також суд зобов’язав управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області провести перерахунок ОСОБА_2 державної пенсії по інвалідності відповідно до статтей 50, 54 ч.4 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров’ю , із розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 18 лютого 2009 року з урахуванням вже виплаченої пенсії та продовжувати її нарахування в такому ж порядку в подальшому та зобов’язано виплатити її. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області просить постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 березня 2010 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. Апелянт зазначає, що оскаржуване судове рішення суперечить положенням чинного законодавства, зокрема положенням Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Крім того, апелянт вказує, що судом неправомірно не взято до уваги положення ч.3 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму лише для пенсій, призначених відповідно до норм цього закону, а позивачеві пенсія була призначена згідно закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Апелянт зазначає , що приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції не дав належної правової оцінки доказам та не з’ясував всі дійсні обставини справи, зокрема, не взяв до уваги положення статті 63 Закону України № 796 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Вислухавши суддю-доповідача , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області підлягає частковому задоволенню, а постанова Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 березня 2010 року, - зміні. Зокрема, третій абзац її резолютивної частини необхідно викласти в наступній редакції : '' Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області провести ОСОБА_2 перерахунок державної пенсії по інвалідності відповідно до статтей 50, 54 ч. 4 Закону України '' Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи '' із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров'ю , із розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 18 лютого 2009 року по 31 березня 2010 року з урахуванням вже виплаченої пенсії , а також зобов'язати виплатити її ''. В іншій частині постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 березня 2010 року необхідно залишити без змін.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інвалідом 2 групи захворювання, яке пов’язано з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області ( а. с. 4). Статтею 54 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку із втратою годувальника. Згідно ч.4 статті 54 цього ж Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності , а саме 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 2 групи – 75 % мінімальних пенсії за віком.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” в зазначені вище статті 50, 54 Закону були внесені зміни, які за рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком , розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування '' встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , визначеного законом, а саме, Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, при розрахунку державної та додаткової пенсій , передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , встановлений у Законі про Державний бюджет на відповідний рік , з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Безпідставними є доводи апелянта відносно того , що зміни до Державного бюджету України на 2009 рік на фінансування витрат за даним позовом не вносились , оскільки предметом даного спору не є питання фінансування таких видатків у відсутність бюджетних коштів. Також не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом і твердження апелянта про зазначення в оскаржуваному судовому рішенні щодо нецільового використання коштів ПФУ, оскільки рішенням суду не покладено обов'язок на відповідача про проведення виплат з його власних джерел фінансування.
Щодо застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року '' Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян '', то апеляційний суд виходить із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами , і вважає, що вказані доводи апелянта не можуть бути підставою для скасування вірного по суті судового рішення.
Апеляційний суд також приймає до уваги ту обставину, що положення ч. 3 статті 38 Закону України '' Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування '' не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов'язаних з нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 даної статті.
Враховуючи вищенаведене , суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та доплати пенсії ОСОБА_2 у розмірах відповідно до статтей 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 пенсії як інваліду 2 групи та учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС в розмірах відповідно до вищевказаних правових норм з 18 лютого 2009 року ( з врахуванням строку позовної давності) .
Проте, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо безпідставного визначення судом необхідності перерахунку та виплати пенсії позивачу не по день винесення судом постанови , а на весь невизначений період в подальшому. Враховуючи також і ту обставину, що сам позивач просив зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії по день винесення судом постанови , апеляційний суд вважає за необхідне змінити оскаржувану постанову суду першої інстанції, виклавши третій абзац її резолютивної частини в наступній редакції : '' Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області провести ОСОБА_2 перерахунок державної пенсії по інвалідності відповідно до статтей 50, 54 ч. 4 Закону України '' Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи '' із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров'ю , із розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 18 лютого 2009 року по 31 березня 2010 року з урахуванням вже виплаченої пенсії , а також зобов'язати виплатити її ''.
Керуючись Законом України '' Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи '', статтями : 209, 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області задовольнити частково.
Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 березня 2010 року змінити, виклавши третій абзац її резолютивної частини в наступній редакції : '' Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області провести ОСОБА_2 перерахунок державної пенсії по інвалідності відповідно до статтей 50, 54 ч. 4 Закону України '' Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи '' із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров'ю , із розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 18 лютого 2009 року по 31 березня 2010 року з урахуванням вже виплаченої пенсії , а також зобов'язати виплатити її ''.
В іншій частині постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 березня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: