Справа № 524/1451/21

Провадження №1-кп/524/318/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді – Гусач О.М.

при секретарі –Поймай Я.А.

з участю прокурора – Мельника В.О.

захисника – адвоката Пасюка В.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

перекладача – Назарян А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алаверди, Вірменія, громадянина Вірменії, не працюючого, без постійного місця проживання, зі слів раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебуває кримінальне провадження №1202017090003230 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 345 КК України.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до ухвали суду від 19.05.2021 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 16 липня 2021 року.

В судовому засіданні судом на обговорення учасників процесу поставлено питання щодо доцільності продовження обвинуваченим строку тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні вважав за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , зазначивши, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Захисник Пасюк В.В., якого підтримав обвинувачений, заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просив обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст..29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції Україниратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обовязковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" вказано, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, таке,  що  продовжується, тримання  під  вартою  може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності  специфічних  ознак  того,  що  цього  вимагають істинні вимоги публічного інтересу,  які,  незважаючи на існування презумпції невинуватості,  переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення  ЄСП у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).

З огляду на те, що до спливу строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою завершити судове провадження не виявляється можливим, оскільки ще не допитані всі свідки, не досліджені всі письмові докази, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочинами проти життя та здоров`я, особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання та реєстрації, не має офіційних джерел доходу, його стан здоров`я, сімейний стан, матеріальне становище з метою запобігання ризикам, що передбачені ст..177 КПК України, а саме запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу та вважає необхідним продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 331, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Продовжити обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме: до 06 вересня 2021 року включно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

       Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.

           СУДДЯ: