Справа 2-7277/2007 р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2007 року Московський районний суд м. Харків у складі:
Головуючого судді Погасай О.Ф.
При секретарі Ісаєнко І.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності, -
Встановив:
05 червня 2007 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою , в якій просить визнати за ним право власності на нежитлове приміщення першого поверху № 216-1-:-216-5 з окремим входом, під офіс-магазин, загальною площею 57,1 кв.м., що розташоване в квартирному багатоповерховому житловому будинку літ. «А-9» за адресою: АДРЕСА_1
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, представник відповідача заперечив проти позову на тій підставі, що позивачем не було дотримано процедури Харківської міської ради щодо прийняття об'єкту в експлуатацію державною архітектурно-будівельною комісією(ДАБК) м. Харкова.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі виходячі з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
27 грудня 2006 року між ОСОБА_2, яка діє за себе та від імені ОСОБА_3, на підставі довіренності з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений та зареєстрований в реєстрі під № 2385 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Відповідно до предмету договору ОСОБА_1 прийняв у власність квартиру НОМЕР_1, загальною площею 50,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена квартира зареєстрована КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_1.
Отже, позивач набув право власності на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 50,30 кв.м.,, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Як вбачається з вищенаведеного, Цивільний кодекс України закріплює принципи свободи власника у здійсненні права власності, то відповідно він має право також на використання свого майна в підприємницькій діяльності, не забороненій законом, зазначене положення відображене в ст. 320 ЦК України.
Реалізуючи свої правомочності власника позивач, вирішив реконструювати житлове приміщення під нежитлове, для чого звернувся до ТОВ «Модулор» з заявою про дачу висновку щодо можливості реконструкції квартири НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 під офіс-магазин з улаштуванням окремого входу. У 2007 році ОСОБА_1 видано відповідний Технічний висновок, згідно до якого, реконструкція квартири НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 під офіс-магазин з улаштуванням окремого входу з позиції жорсткості та прочності дозволяється з урахуванням рекомендацій даного технічного висновку.
З урахуванням рекомендацій викладених у Технічному звіті, позивач, за власні кошти, виконав реконструкцію квартир, що полягала у переобладнанні їх під нежитлові приміщення з улаштуванням окремого входу.
Технічну інвентаризацію нежитлового приміщення, на замовлення позивача, виконало Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». Воно виготовило та видало технічний паспорт на нежитлове приміщення першого поверху № 216-1-:-216-5 в квартирному багатоповерховому житловому будинку літ. «А-9», що розташований по АДРЕСА_1. Згідно до технічного паспорту загальна площа нежитлового приміщення становить 57,1 кв.м.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України - право власності на знову створене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Тобто право власності на нову річ вникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з'являється об'єкт, який може кваліфікуватись як нова річ. Отже, відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, позивач здобуває право власності на знову створене нерухоме майно з моменту завершення будівництва.
2
Однак, ст. 182 Цивільного кодексу України передбачається обов'язкова державна реєстрація виникнення права власності на таке майно, тобто право власності на вперше створене нерухоме майно може виникнути тільки з моменту державної реєстрації або за рішенням суду.
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації. Оформлення права власності на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані обекти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, місцевими органами самоврядування. При усному зверненні позивача до Харківської міської ради Харківської області із проханням видати йому свідоцтво про право власності на новостворений об'єкт нерухомого майна, позивачу відмовлено у видачі такого свідоцтва з посиланням на недодержання вимог п. 6.1 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002р № 7/5 ( у редакції наказу від 28 січня 2003р. № 6/5)
Ст. 321 ЦК України закріплено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Ст. 41 Конституції України передбачає непорушність права приватної власності. Непорушність права власності полягає в його недоторканості, а в водночас і в недоторканості самого майна власності. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди.
4.2 Ст.48 Закону України «Про власність» (07.02.91) закріплює за власником можливість вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодуванням завданих цим збитків. Що передбачає можливість заінтересованої особи звертатися із заявою до суду та до інших органів державної влади.
Відповідно до п.10 Додатку 1 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002р № 7/5 ( у редакції наказу від 28 січня 2003р. № 6/5) підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто правовстановлюючим документом, може бути рішення суду, третейського суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
З урахуванням вищевикладеного , керуючись ст.ст.209,212-218 ЦПК України , ст.ст. 182 , 317, 319, 321, 331 ЦК України , ч.2 ст.48 Закону України «Про власність», п.10 Додатку 1 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» суд, -
Вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення першого поверху № 216-1-:-216-5 з окремим входом, під офіс-магазин, загальною площею 57,1 кв.м., що розташоване в квартирному багатоповерховому житловому будинку літ. «А-9» за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на нежитлове приміщення першого поверху № 216-1-:-216-5 з окремим входом, під офіс-магазин, загальною площею 57,1 кв.м., що розташоване в квартирному багатоповерховому житловому будинку літ. «А-9» за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Московського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Московського районного суду м.Харкова, або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.