Справа    №    2-73517/06

2-1550/ 2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

07 червня 2007.            Московський районний суд міста Харкова в

складі:

головуючого  судді                        Погасій О. Ф.

при секретарі                                    Ісаєнко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення із квартири , за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-я особа приватний нотаріус ОСОБА_4, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ :

15.09.2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про виселення із квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що спірна квартира за договором купівлі-продажу від 13.07.2006 року належить на праві власності ОСОБА_2 При укладенні договору вона зобов'язалась звільнити квартиру і виселитися з усіма проживаючими особами до 14 серпня 2006 року Відповідач в квартирі не зареєстрований, має своє житло, а тому повинен звільнити спірну квартиру.

22.11.2006 року ОСОБА_2. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3. про виселення із спірної квартири, посилаючись на те , що вона є власником квартири, але користуватися квартирою не може, оскільки в ній проживає відповідач. Вважає , що відповідач порушує її права власника, а тому просила відповідача виселити із спірної квартири.

19.12.2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу спірної квартири недійсним, та таким , що порушує його права. Вважає себе власником 1\2 частини квартири, оскільки купили квартиру на спільні кошти із ОСОБА_1., а тому ОСОБА_1. не мала права продавати квартиру без нього. Просив позов задовольнити і визнати за ним право власності на 1\2 частину спірної квартири.

В судовому засіданні ОСОБА_1. підтримала свій позов , а також позов ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1, та просила їх задовольнити. В задоволенні позову ОСОБА_3 просила відмовити. Стверджувала, що до купівлі спірної квартири ОСОБА_3 не має відношення. Спірна квартира не є спільним майном між нею та ОСОБА_3

В судовому засіданні ОСОБА_2. просила задовольнити позов свій та позов ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_3 зі спірної  квартири.  Вважає  себе  добросовісним  набувачем  квартири.

2

Просила  відновити  її  порушене  право  власника  квартири  шляхом виселення ОСОБА_3 зі спірної квартири.

ОСОБА_3 в судовому засіданні просив свій позов задовольнити, а в задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовити. Пояснив, що з 1991 року знаходився у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_1. і спірну квартиру набули з нею у спільну часткову власність. Половину вартості квартири 4589 рублів передали його батьки матері ОСОБА_1 Вважає позови ОСОБА_1 і ОСОБА_2 безпідставними і не обгрунтованими.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідка, перевіривши матеріали справи, задовольняє позов ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , а в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовляє.

Судом встановлено, що з 1992 року ОСОБА_3 і ОСОБА_1. перебували в фактичних шлюбних відносинах. На підставі рішення виконавчого комітету Московської районної в м. Харкові ради від 22.04.2003 року на ім*я ОСОБА_1 видано свідоцтво на право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1. За договором купівлі-продажу квартири від ЗО липня 2006 року, посвідченого приватним нотуріусом ОСОБА_4, ОСОБА_1. продала , а ОСОБА_2. купила спірну квартиру, але вселитися і користуватися квартирою не може, оскільки в спірній квартирі проживає ОСОБА_3

ОСОБА_3 не надав ніяких доказів щодо факту придбання на спільні кошти з ОСОБА_1. спірної квартири

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він половину вартості спірної квартири, а саме 5489 рублів передав матері ОСОБА_1 - ОСОБА_6. , але розписку про передачу грошей не оформили. Крім того, ОСОБА_3 власні кошти за спірну квартиру не платив.

Свідок ОСОБА_6. пояснила, що спірна квартира належить її дочці ОСОБА_1 , ніякого відношення до придбання спірної квартири ОСОБА_3 не має, вона гроші від ОСОБА_5 не отримувала.

Судом встановлено, що ОСОБА_7. є добросовісним набувачем спірної квартири, а користуватися і вселитися в квартиру не має можливості, оскільки в квартирі проживає ОСОБА_3

Суд відновлює права власника квартири шляхом виселення ОСОБА_3. з квартири АДРЕСА_1, а в позові ОСОБА_3 відмовляє в повному обсязі.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім*ю України, майно, нажите за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1. не перебували в шлюбі і спірну квартиру на сумісні кошти не наживали.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212 ЦПК України, Закону України «Про власність», ст. 22 Кодексу про шлюб та сім*ю України» в редакції 1969 року,  суд -

ВИРІШИВ :

3

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Виселити ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1

В задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного суду, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                       О.Ф.Погасій