Справа № 2- 329/2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2007 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі головуючого - судді: Барашкова В.В.
при секретарі: Шевчук І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом Вищого художнього професійного училища № 3 до ОСОБА_1 про втрату права на користування житловим приміщенням та виселення, суд, -
встановив:
Вище художнє професійне училище № 3 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про втрату права на користування житловим приміщенням та виселення. В судовому засіданні представник позивача позов підтримала по мотивах викладених в позовній заяві і просила суд постановити рішення, яким позов задоволити в повному обсязі. Відповідачка в судовому засіданні позову не визнала, вважаючи його безпідставним і просила суд в позові відмовити.
Під час провадження по справі свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що з ОСОБА_1 вона товаришує вже 30 років і проживає з нею по сусідству. ОСОБА_1 часто в неї ночує, оскільки в своїй квартирі проводить ремонт. їй відомо про те, що іншого житла у ОСОБА_1 немає, а зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що квартиру остання отримала після розлучення з чоловіком.
Під час провадження по справі свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що з ОСОБА_1 вона давно знайома, оскільки вони разом працювали. їй відомо про те, що ОСОБА_1 живе і жила по вул. Сухомлинського, а також про те, що в даній квартирі вона проводить ремонт. ОСОБА_1 часто в неї ночує, тому що вона сама проживає. У квартирі ОСОБА_1 вона не була, про те їй відомо, що квартира у ОСОБА_1 маленька і знаходиться на другому поверсі. Про те чи має ОСОБА_1 житло в Крихівцях їй нічого не відомо.
Під час провадження по справі свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона стверджує про те, що в квартирі по АДРЕСА_1 ніхто не проживає з 1998 року. Вона мешкає по АДРЕСА_1. Раніше в квартирі по АДРЕСА_2 проживала сім»я ОСОБА_1 їй відомо про те, що ОСОБА_1 живе у с Крихівцях, оскільки вона її там бачила. Ніякого ремонту ОСОБА_1 в квартирі по АДРЕСА_1 не проводить. Вона дуже часто приходить до своїх дітей, які проживають АДРЕСА_3 і ніколи не бачила, щоб у квартирі № 29 хтось проводив ремонт.
Під час провадження по справі свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що проживає в одному під»їзді з ОСОБА_1, про те ОСОБА_1 з 1998 року у квартирі по АДРЕСА_1 не проживає. Вона просила ОСОБА_1 щоб остання прописала її дочку у свою квартиру, про те ОСОБА_1 їй сказала, що буде свою квартиру
2
продавати. Вона бачила, як ОСОБА_1 вивозила з своєї квартири речі і говорила, що їде
проживати в с. Крихівці.
Ті ж самі обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Відповідно до ст. ст. 10,11,57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, встановив наступне.
В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 17.06.2005 року, ухваленому в цивільній справі №2-99 за позовом Управління освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації, ВПХУ-3, до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення , зустрічним позовом ОСОБА_1 до Управління освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації, ВПХУ-3, Івано-Франківського МВК про визнання недійсним наказу управління №50 від 19.02.2001 року про розподіл квартири, визнання права на житлову площу та видачу ордера, що було змінено Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.11.2005 року, в задоволенні первісного позову було відмовлено, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково - визнано за нею право на житлову площу у квартирі АДРЕСА_1, в задоволенні інших вимог -відмовлено.
Відповідно до диспозиції ч. З ст. 61 ЦПК України, Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили,
3
не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Під час наведеного вище цивільного провадження було встановлено, що відповідно до виписки з протоколу спільного засідання адміністрації та профкому відділу освіти від 11.02.1986 року ОСОБА_8 у складі сімї з ОСОБА_1 для проживання надано гуртожиток по АДРЕСА_4, площею 12,02 кв.м, з кухнею.
При отриманні у 1998 році бувшим чоловіком з яким у розірваному шлюбі згідно свідоцтва від 15.10.1997 року двохкімнатної квартири у зв'язку з роботою у ВО «Карпатрембудсервіс» позивачка не давала згоди на звільнення квартири в гуртожитку і поселення в дану квартиру як це передбачено п.64 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень»
Наказом № 50 від 19.02.2001 року вказане житлове приміщення передано Вищому професійно-художньому училищу №3 для проживання малих сімей.
Як вбачається з зібраних по справі доказів, ОСОБА_1. не проживає у спірному приміщенні з листопада 2005 року, не несе витрат пов'язаних з утриманням житлового приміщення, що підтверджується поясненнями свідків по справі, довідками Івано-Франківського РЕМ, розрахунками заборгованості за надані комунальні послуги, речовими доказами.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно до ч.ч.1,2 ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Доказів щоб підтверджували відсутність відповідачки у спірному житлі з поважних причин суду не було надано.
За таких підстав позов в частині визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням підлягає до задоволення.
Позовні вимоги в частині виселення з житлового приміщення не підлягають до задоволення, оскільки, законодавцем передбачено застосування такого заходу як виселення тільки до осіб, що проживають в жилому приміщенні. А як встановлено під час провадження по справі, ОСОБА_1. не мешкає у спірному житлі без поважних причин понад шість місяців.
Виходячи з наведеного, та керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву Вищого художнього професійного училища № 3 - задоволити частково.
Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
4
У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: Копія вірна Барашков В.В.