Справа № 2-205/07

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2007 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Литвина О.В., при секретарі - Киричок В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області

про визнання права власності на жилий будинок в порядку успадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , який проживав на час відкриття спадщини в житловому будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 і що останній є спадковим майном. Вона і малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом. Разом з тим, вона не може в нотаріальному порядку оформити права спадщини на цей будинок через відсутність правовстановлюючого документа, яким би посвідчувалося право власності спадкодавця на це майно.

Просить визнати за нею та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 право власності на жилий будинок з господарськими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 .

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, сторони у судове засідання не з`явилися та подали заяви, якими позивач позов підтримує, а відповідач визнає та просять розглянути справу у їх відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_4 , який проживав на час відкриття спадщини в житловому будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Вона і малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом. Разом з тим, встановлено, що позивач не може в нотаріальному порядку оформити права спадщини на цей будинок через відсутність правовстановлюючого документа, яким би посвідчувалося право власності спадкодавця на це майно. Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого мається у матеріалах справи.

Відповідно до п. 216 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 03.03.2004 року № 20/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Отримати такий документ в даний час не можливо, тому що власник майна помер, а відповідно до п. 2.3. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 07.02.2002 року в редакції від 19.05.2005 року реєстрація рухомого майна може бути здійснена лише за заявою власника або уповноваженої ним особи.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від

24.06.1983        року № 4 « Про практику розгляду судами України справ про спадкування» та в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий і експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця, до інших осіб (спадкоємців).

За викладених встановлених обставин суд приходить до висновку, що спадкодавець в особі ОСОБА_4 на час своєї смерті мав право на спадкове майно.

За викладеного суд приходить до висновку, що таке право в порядку успадкування перейшло до позивача. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, судом не встановлено.

Таким чином, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права та свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню.

Сторони підлягають звільненню від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від

24.06.1983        року № 4 « Про практику розгляду судами України справ про спадкування» та п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» ст.ст. 1216, 1261, 1268 ЦК України, ст..ст.. 10, 11,57-60,88, 169, 174,212-215 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на жилий будинок з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 .

Сторони звільнити від сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч,4 ст.295 ЦПК України.