Справа № 2-а-88/10

      ПОСТАНОВА

                                                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                 04 червня2010 року                                                                                                 м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

                                              головуючого-судді Чепурнова В.О.,

                                              при секретарі – Багара Н.М.,

                                             з участю позивача – ОСОБА_1,

                        відповідача – не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до інспектора ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району прапорщика міліції Галасника Михайла Михайловича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 046428 від 09 травня 2010 року, -

                              В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 09 травня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району прапорщиком міліції Галасник М.М., складено протокол про адміністративне правопорушення серії АО № 056298, згідно якого він по вул. Червоноармійська в м. Перечин о 13:10 год., керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2108» д/н НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку 3.34 Правил дорожнього руху «Зупинку заборонено». Цього ж дня інспектором ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району прапорщиком міліції Галасник М.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 046428 за ч. 1 ст. 122 КУпАП  та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. Вказані процесуальні документи вважає такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства, оскільки здійснив вимушену зупинку, у зв’язку з несправністю автомобіля, включив аварійну сигналізацію і спробував завести двигун. Крім цього не забезпечені його права, передбачені ст.ст.19,21,24,55,59 Конституції України, тому на підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що 09 травня 2010 року, їдучи по вул. Червоноармійська в м. Перечин він був вимушений здійснити зупинку, оскільки автомобіль перестав працювати.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, а тому суд розглядає справу у його відсутності.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька АДРЕСА_1 показала, що дійсно 09 травня 2010 року близько 13:10 год. знаходилася в автомобілі позивача, та підтвердила, що зупинка була здійснена вимушено через несправність автомобіля.

Заслухавши пояснення позивача, покази свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з таких підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.п.1,3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) – публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст.18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Згідно ст. 222 КУпАП до компетенції працівників органів внутрішніх справ віднесено розгляд адміністративних порушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що 09 травня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району прапорщиком міліції Галасник М.М., складено протокол про адміністративне правопорушення серії АО №056298 щодо ОСОБА_1, згідно якого він по вул. Червоноармійській в м. Перечин о 13:10 год., керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21-08» д/н НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» Правил дорожнього руху України. Також встановлено, що цього ж дня інспектором ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району прапорщиком міліції Галасник М.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 046428 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Крім цього встановлено, що позивач 09 травня 2010 року їдучи по вул. Червоноармійській в м. Перечин здійснив вимушену зупинку через несправність свого автомобіля.

Вказані обставини підтвердив також викликаний у судове засідання свідок – ОСОБА_3, яка була пасажиром в автомобілі позивача. Свідок пояснила, що дійсно позивач здійснював зупинку, але зупинка була вимушеною через несправність автомобіля.

Згідно Правил дорожнього руху, зупинкою є “припинення руху транспортного засобу на час до п'ять хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання цих Правил (надання переваги у русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо)”. Вимушена зупинка – припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.

З урахуванням того, що позивач здійснив вимушену зупинку свого автомобіля через його несправність, та того, що ним були дотримані всі заходи, передбачені п. 15.14. Правил дорожнього руху України, а також того, що відповідачем не було вжито ніяких заходів для встановлення дійсної причини зупинки автомобіля, не зібрано доказів, що зупинку здійснено умисно, з порушенням ПДР України та не запрошено свідків, які б могли підтвердити правомірність його дій, тому суд вважає, що протокол та постанова про адміністративне правопорушення є безпідставними та необґрунтованими, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, що виключає адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.  

Згідно ст. 251 КУпАП  доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, показами свідків вчинення адміністративного правопорушення та інше.

Даних вимог закону інспектором ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району прапорщиком міліції Галасник М.М. додержано не було.

Крім цього, в порушення вимог ст. 33 КУпАП інспектором не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.                                                                                                                                                      

Оскільки згідно ч. 2 ст. 71 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності  свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, останнім не доведено в судовому засіданні наявність вчиненого правопорушення.    

Враховуючи вищевикладене та те, що при складанні протоколу та винесенні постанови про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми діючих нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача належними доказами не спростовані, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 86,  159-163 КАС України, суд, -  

         П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1   до інспектора ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району прапорщика міліції Галасника М.М. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 046428 від 09 травня 2010 року – задовольнити.  

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 046428 від 09 травня 2010 року відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п'ять) грн. 00 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через цей суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Головуючий:                                                                       Чепурнов В.О.