Центральний районний суд м. Миколаєва

            Справа № 3-6-2295\10 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    21 травня 2010 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І., при секретарі Лисогор А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з ТДІ праці в Миколаївській області відносно

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаєва, громадянки України, працюючої фізичною особою-підприємцем, проживаючої: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,    

    про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.  41 ч. 1 КУАП.,

ВСТАНОВИВ:

22.03.10 р. при проведенні перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 у салоні «Камея» виявлені наступні порушення: 1). В порушенні вимог ст. 29 КЗпП України, зміст трудового договору не відповідає типовій формі трудового договору між працівником та фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 р. № 260. Так, у п. 2 цього договору не визначено докладні характеристики роботи, вимоги до рівня її виконання, якість виконання робіт, строків її виконання. Дане порушення допущене відносно 7 працівників. 2). В порушенні вимог ст. 115 КЗпП України, у п. 3 трудових договорів з найманими працівниками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 визначено розмір посадового окладу працівників, але роботодавцем не встановлені конкретні строки виплати заробітної плати. 3). В порушенні вимог ч. 2 ст. 1, ст.. 6 ЗУ «Про оплату праці», рівень відображеного у відомостях посадового окладу свідчить про неврахування фізичною особою-підприємцем складності та умов виконуваної найманими працівниками роботи. 4). В порушення вимог ЗУ « Про індексацію грошових доходів населення», який вступив в силу 01.03.03 р. та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17.07.03 р., не було проведено нарахування та відповідно, виплати індексації в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб на величину приросту індексу споживчих цін, що підтверджується розрахунково-платіжними відомостями за березень-жовтень 2009 р. Загальна сума не нарахованої та, відповідно, не виплаченої індексації працівниці ОСОБА_6 становить 349, 87 грн. Дане порушення має місце відносно і до інших шести працівників, найману працю яких використовує ОСОБА_1 5). В порушення вимог ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці» ФОП ОСОБА_1 не забезпечено ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи, що робить неможливим дослідити та зробити висновок про тривалість робочого часу найманих працівників. 6). В порушенні вимог п. 2-20.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», яка затверджена наказом Міністерства юстиції України, міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58, відповідно до яких «трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, … зберігаються безпосередньо у працівників». 7). В порушення вимог ч. 10 ст. 10 ЗУ «Про відпустки» не складено графік відпусток на 2009 р. Облік відпусток не здійснюється.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнала при зазначених обставинах, пояснила, що усі недоліки, які були виявлені під час перевірки на даний час вже усунені, проведена індексація та виплачені нараховані суми усім 7 працівникам. Складені графіки відпусток на 2009 р. та 2010 р., трудові книжки роздала працівникам, до трудових договорів внесла додатки, змінила ставки працівникам заробітної плати. Скарг від працівників не надходило.

Між тим, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУАП підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені.

Крім протоколу про адміністративне правопорушення № 14-01-009/0161 від 26.03.10 р. /а.с. 1-2/, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується також актом перевірки № 14-01-009\0155 від 26.03.10 р. /а.с. 3-5/.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд находить вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведеною, а її дії, які підлягають кваліфікації за ст. 41 ч. 1 КУАП, а саме: порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплати її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

            Однак, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини, за яких було вчинено даний проступок, те, що це сталося вперше, недоліки, які були виявлені під час проведення перевірки усунені, скарг від працівників не надходило, вину у вчиненні правопорушення визнала, суд вважає можливим ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитися усним зауваженням.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 283 – 285 КУАП, -

ПОСТАНОВИВ:

             Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КУАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 41 ч.1 КУАП за малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

    Постанову може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області  протягом 10 діб.

    Суддя                                 Дірко І.І.