ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.08.06 р.                                                                               Справа № 45/170пн                               

за позовом: Державного підприємства „Луганськвугілля”, ЄДРПОУ 32473323, м.Луганськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецкрепь”,

                           ЄДРПОУ 32255405, м.Донецьк

про спонукання виконати дії

Суддя     Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Крищук Л.В.

Представники:  

Від позивача: Юрченко Є.О.- заст.генер.дир., Брагін О.О.- пров.юрисконс.

Від відповідача: Доценко О.Г. – довір.

В засіданні суду брали участь  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство „Луганськвугілля”, м.Луганськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецкрепь”, м.Донецьк,  про зобов’язання відповідача поставити на адресу позивачу товар „Стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” у кількості 1 200 штук.

Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу змінив позовні вимоги та просить зобов’язати відповідача поставити на адресу позивача товар „Стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” у відповідності з умовами договору №55/01 від 28.05.2004р. в кількості 50 штук належної якості, а також просить зобов’язати відповідача повернути позивачу  „Стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” у кількості 1 150 штук.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу товару №55/01 від 28.05.2004р. в частині поставки товару належної якості, специфікацію, рахунки, платіжні доручення, акт приймання – передачі, акти встановлення невідповідностей, дефектовочні акти, протокол лабораторних досліджень,  рішення господарського суду Донецької області по справі №1/384 від 19.12.2005 та постанову Донецького апеляційного господарського суду №1/384 від 14.02.2006р.

При цьому, позивач стверджує, що отримані від відповідача стойки в загальній кількості 1 150 штук були повернені відповідачу та прийняті останнім без заперечень.

Одночасно, позивач посилається на те, що відповідачем не були виконані умови договору в частині поставки товару в обумовленій кількості, тому просить зобов’язати відповідача поставити також 50 стойок, які взагалі не були поставлені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№02-41/25142 від 06.07.2006р) проти позовних вимог заперечує, посилаючись на недоведеність факту поставки відповідачем товару, що не відповідає належній якості.

Крім цього, відповідач стверджує, що ним у повному обсязі були виконані умови договору в частині поставки 50 стойок, які були поставлені на адресу позивача в травні 2005р. Щодо відсутності документів, які підтверджують факт поставки, посилається на те, що вони не були збережені.

Одночасно, відповідач звертає увагу, що рішенням господарського суду по справі №1/384 від 19.12.2005р.факт якості поставлених стройок підтверджений.

У судовому засіданні 01.08.2006р. проти змінених позовних вимог заперечень не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

28.05.2004р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір купівлі-продажу №55/01.

Згідно з умовами даного договору відповідач за цим позовом зобов’язаний передати у власність відповідачу товар в асортименті та кількості, встановлених цим договором та специфікації до нього.

В свою чергу, позивач повинен прийняти даний товар та сплатити  його вартість.

Специфікацією від 19.04.2005р. сторонами було узгоджено найменування продукції – „Клиновая стойка трения 8ТУ-20” у кількості 1 200 штук на загальну суму 399 600 грн. 00 коп. (з ПДВ) по ціні 277 грн. 50 коп. за одиницю.

На виконання умов договору відповідачем на адресу позивача були поставлені стойки, відповідно до транспортної накладної №6/137 від 11.02.2005р., накладних №23/05 від 23.05.2005р., №31/05 від 31.05.2005р., які позивачем були прийняті.

Факт поставки позивачу стойок тертя, оплати товару та повернення стойок у кількості 550 штук встановлений рішенням господарського суду Донецької області №1/384 від 19.12.2005р. та підтверджений постановою Донецького апеляційного господарського суду Донецької області №1/384 від 14.02.2006р.

За приписом ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з товаро-транспортною накладною від 08.08.2005р. на адресу відповідача були повернені стойки  у кількості 600 штук.

Враховуючи, що Державне підприємство „Луганськвугілля”, м.Луганськ повернуло відповідачу 550 стойок, а потім ще 600 стойок, позивач стверджує про відсутність стойок взагалі.

При цьому, позивач стверджує, що згідно з умовами договору відповідач повинен був поставити стойки у загальній кількості 1 200 штук, але поставив лише 1 150 штук, які були йому повернені.

Таким чином, відповідач повинен на виконання умов договору поставити позивачу 50 стойок трения, і повернути 1 150 стойок належної якості.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист №01/09-240 від 14.06.2005р. з пропозицією розірвати договір №55/01 від 28.05.2004р., оскільки останнім не виконані належним чином всі умови даного договору.

Також був направлений відповідачу лист №01/09-357 від 01.08.2005р. з пропозицією замінити товар або повернути грошові кошти.

Дані листи з боку відповідача залишені без задоволення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№02-41/25142 від 06.07.2006р.) та доповненнях до нього позовні вимоги не визнає у повному обсязі та стверджує , що стойки у кількості 50 штук були направлені на адресу позивача одними з перших в травні 2005р.

При цьому доказів в підтвердження поставки позивачу стойок у даній кількості відповідачем не надано.

Одночасно, факт отримання стойок у кількості 1 150 штук відповідачем неодноразово підтверджувався в судових засіданнях.

Крім цього, відповідач вважає, що вимога позивача про виконання зобов’язань по договору безпідставна, оскільки строк дії договору №55/01 від 28.05.2004р. закінчився 31.12.2005р., тому позивач не має права вимагати виконання договірних зобов’язань.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Позивачем на адресу відповідача були повернені „Стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” загальній кількості 1 150 штук.

При цьому факт повернення 550 штук встановлений рішенням господарського суду Донецької області №1/384 від 19.12.2005р. та підтверджений постановою Донецького апеляційного господарського суду Донецької області №1/384 від 14.02.2006р., тому з урахуванням вимог ст.35 Господарського процесуального кодексу України, не доводиться знову.

Факт повернення стойок у кількості 600 штук підтверджується товаро-транспортною накладною від 08.08.2005р., копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 110).

Факт отримання стойок у кількості 600 штук з боку відповідача не заперечується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом було встановлено, що умовами договору №55/01 від 28.05.2004р., який підписаний між сторонами, визначено, що відповідач повинен поставити на адресу позивача стойки у кількості 1 200 штук, що підтверджується специфікацією  б/н від 19.04.2005р. (а.с.10).

Як стверджує позивач, відповідачем були поставлені стойки у кількості 1 150 штук, а не 1 200, як було передбачено договором.

Даний факт підтверджується відсутністю документів у позивача на дану кількість стойок.

При цьому, господарський суд твердження відповідача про те, що стойки в кількості 50 штук були поставлені позивачу в травні 2005р. одними з перших, не може бути прийнято до уваги, виходячи з того, що за змістом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем доказів, які б підтверджували факт поставки позивачу стойок у кількості 50 штук в травні 2005р., не надано.

При цьому, твердження відповідача, що документи на дану партію товару не збереглись, судом не може бути прийняте до уваги, оскільки, ані акту про знищення документів, втрату, викрадення тощо відповідачем не надано.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що відповідачем стойки в кількості 50 штук не були поставлені на адресу позивача, що і підтверджує факт відсутності документів на дану партію як у відповідача, так і у позивача.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одночасно, ст.599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наданих суду документів та пояснень в судовому засіданні господарський суд робить висновок, що відповідачем зобов’язання по договору №55/01 від 28.05.2004р. не виконані у повному обсязі та належним чином, що підтверджується поверненням стойок тертя у кількості 1 150 штук на адресу відповідача та відсутністю доказів в підтвердження поставки ще 50 штук.

Крім цього, господарський суд звертає увагу, що грошові коштим відповідачем були отримані у повному обсязі та позивачу не повернені.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача поставити на адресу позивача товар „Стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” у відповідності з умовами договору №55/01 від 28.05.2004р. в кількості 50 штук належної якості, а також повернути позивачу  „Стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” у кількості 1 150 штук, є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про призначення по справі експеризи та подовження строку розгляду справи, воно залишене без задоволення, виходячи з того, що за приписом ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

При цьому, у виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.

При дослідженні матеріалів справи клопотання від відповідача про подовження строку розгляду справи не надійшло, погодження з клопотанням позивача також відсутнє, тому господарський суд за згодою сторін не може подовжити термін розгляду справи.

Одночасно, підстав, які б давали можливість звернутись до голови господарського суду чи заступника голови господарського суду із заявою про подовження процесуального терміну розгляду справи, судом не встановлено.

За таких підстав, клопотання позивача в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Щодо призначення по даній справі судової експертизи, господарський суд також вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно із ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

При дослідженні матеріалів справи, господарський суд дійшов до висновку про відсутність питань, які потребують спеціальних знань.

З урахуванням зазначеного, клопотання позивача про призначення експертизи не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства „Луганськвугілля”, м.Луганськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецкрепь”, м.Донецьк, про зобов’язання відповідача поставити на адресу позивача товар „Стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” у відповідності з умовами договору №55/01 від 28.05.2004р. в кількості 50 штук належної якості та повернути позивачу  „Стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” у кількості 1 150 штук, задовольнити.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Донспецкрепь”, м.Донецьк поставити Державному підприємству „Луганськвугілля”, м.Луганськ товар „Стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” у кількості 50 штук належної якості.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Донспецкрепь”, м.Донецьк повернути Державному підприємству „Луганськвугілля”, м.Луганськ товар „Стойки призабойные трения 7ТУ и 8ТУ” у кількості 1 150 штук.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецкрепь”, м.Донецьк на користь Державного підприємства „Луганськвугілля”, м.Луганськ витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 04.08.2006р.

          

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.