ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 року № 14184/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Балко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області про нарахування невиплаченої частини підвищення до пенсії як дитині війни,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в січні 2009 року звернулась до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути з УПФУ в Чемеровецькому районі Хмельницької області невиплачену надбавку до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік в сумі 1442,70 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача, зобов»язано УПФУ в Чемеровецькому районі Хмельницької області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зазначена постанова мотивована тим, що відпов ідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, вимоги позивача є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право останнього.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ в Чемеровецькому районі Хмельницької області подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджується Верховною радою України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, тому будь-яких порушень законодавства з боку відповідача не вбачається.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
На думку колегії суддів суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги позивача, правомірно виходив з того, що останній має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У зв»язку з тим, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних доплат, то суд першої інстанції прийшов до переконання, що відмова УПФУ в Чемеровецькому районі Хмельницької області у проведенні нарахування і виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є протиправною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо зобов»язання здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року, оскільки ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, тому доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, апелянтом у відповідності до ч.1 ст.100 КАС України, не заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду визначеного ст.99 КАС України, а тому відсутні наведені підстави для відмови позивачу у нарахування та виплаті підвищення до пенсії як дитині війни.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов»язання УПФУ в Чемеровецькому районі Хмельницької області провести нарахування та виплату на її користь підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також правомірність задоволення цих вимог судом першої інстанції.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі УПФУ в Чемеровецькому районі Хмельницької області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.64 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» обов»язок по здійсненню функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг покладено на відповідну виконавчу дирекцію Пенсійного фонду України та її територіальні органи і визначення розмірів конкретної заборгованості перед позивачем є неможливим без проведення УПФУ в Чемеровецькому районі Хмельницької області відповідного перерахунку його пенсії на підставі даних відповідної пенсійної справи, а тому колегія суддів приходить до переконання, що позовні вимоги про нарахування та виплату визначеної позивачем суми заборгованості задоволенню не підлягають.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Згідно ст.88 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України, а тому доводи апелянта в частині ненадходження коштів з державного бюджету на дані виплати колегією суддів до уваги не приймаються.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року у справі №2а-973/09 – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді: І.Я. Олендер
В.З. Улицький
Повний текст ухвали виготовлено: 15.03.2010 року.