Справа №2-35 2007р.

РІШЕННЯ

іменем України

27 лютого 2007 року місцевий Бахмацький районний суд Чернігівської області е складі:

головуючого - судді Приліпка В.М. при секретарі Петренко О.Г. з участю адвоката ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бахмачі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бахмацької міської ради про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та рішення Бахмацької міської ради за 3127 від 24.04.2001 року, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом ОСОБА_2, Бахмацької міської ради у якому просить визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданий на ім"я ОСОБА_2 та п.1.3 рішення Бахмацької міської ради за №127 від 24.04.2001 року щодо дозволу ОСОБА_2 на приватизацію землі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що акт на право приватної власності на землю та рішення виконкому Бахмацької міської ради №127 від 24.04.2001 року в частині щодо передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2. являються незаконними, безпідставними та такими, що протирічать установленій процедурі порядку складання, видачі державних актів на право власності на землю. Технічна документація, яка виготовлялась на отримання державного акту, не відповідає законодавчим вимогам. Так, акт обміру, прив"язки та погодження меж земельної ділянки АДРЕСА_1, не затверджений землевпорядником Бахмацької міської ради та головою міської ради, межі земельної ділянки не погоджені із сумісними землевласниками. Ніколи ні з ОСОБА_1, ні з її матір"ю не виникало розмов щодо погодження земельних меж з господарством ОСОБА_2

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав і просить його задовольнити. Виклав мотиви зазначені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнала і пояснила, що вона із відповідачкою проживають в приватизованих квартирах двоквартиного будинку АДРЕСА_1 Позивачка проживала в квартирі разом зі своєю матір"ю, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно рішення виконкому Бахмацької міської ради вона приватизувала квартиру у 2000 році. Вільною земельною ділянкоюАДРЕСА_1, на якій колись було розташоване господарство ОСОБА_5, вона користувалась з 1999 року, а у 2001 році вона звернулася із заявою до Бахмацької міської ради про надання дозволу на приватизацію цієї ділянки, так як ніхто не претендував на неї і не користувавсь цією ділянкою. При складанні технічної документації, працівник відділу земельних ресурсів роз"яснив покійній ОСОБА_6, матері позивачки про те, що остання земельна ділянка приватизується нею і ОСОБА_1 проти цього не заперечувала. Після приватизації даної земельної ділянки у 2002 році вона її повністю обгородила парканом і позивачці про це було відомо. Вважає, що дана земельна ділянка надана їй на законних підставах і тому вона позову не визнає. Крім цього вважає, що позивачка пропустила строк позовної давності звернення до суду.

Представник відповідача Бахмацької міської ради ОСОБА_7 в судовому засідання позов не визнав і пояснив, що рішення виконкому Бахмацької міської ради №127 від 24 квітня 2004 року щодо надання дозволу ОСОБА_2на приватизацію земельної ділянки колишнього господарства за АДРЕСА_1, м.Бахмач є законним, так як приймалось в межах повноважень виконкому, на підставі закону і при

2

наявності вільної земельної ділянки. Оскільки після переселення колишніх власників даного господарства, будинок зруйнувався і був знесений. ОСОБА_2 перша реалізувала своє право на приватизацію вільної земельної ділянки для обслуговування свого житлового будинку та ведення господарства. Крім того представник Бахмацької міської ради просить при вирішенні справи застосувати позовну давність. Так як на момент розгляду справи спли строк позовної давності звернення до суду.

Притягнутий до участі у справі як третя особа представник Бахмацького районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_8 в судовому засіданні позову не визнав і пояснив, що рішення виконкому Бахмацької міської ради №127 від 24 квітня 2004 року щодо надання дозволу ОСОБА_2на приватизацію земельної ділянки колишнього господарства заАДРЕСА_1, м.Бахмач є законним, так як приймалось в межах повноважень виконкому, на підставі закону і при наявності вільної земельної ділянки. Крім цього він просить врахувати суд, що на момент звернення позивача до суду сплив строк позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши осіб, які беруть участь по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав :

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не забороненні законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст.40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Стаття 116 Земельного кодексу України вказує, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п."г" ч.І ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0, 25 гектара, в селищах - не більше 0, 15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Як встановлено в судовому засіданні, що позивачка з 1965 року, а відповідачка з 1997 року проживають у двоквартирному будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_2 приватизувала квартиру ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а ОСОБА_1 відповідно 26 липня 2005 року.

На підставі рішення виконкому Бахмацької міської ради від 24 квітня 2001 року № 127 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року було видано Державний акт на право приватної власності на землю, площею 0, 10 гектара за адресою АДРЕСА_2, для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, серії НОМЕР_1.Дана земельна ділянка була звільнена після переселення мешканців будинкуАДРЕСА_1, м.Бахмач. Зазначена земельна ділянка, як пояснили в судовому засіданні сторони, ніким не використовувалася протягом останнніх десяти років.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для визнання незаконним рішення виконкому Бахмацької міської ради №127 від 24 квітня 2001 року в частині пі.3 щодо надання дозволу на приватизацію 0, 10 га земельної ділянки ОСОБА_2 не вбачається.

Що ж стосується вимог позивача, щодо визнання незаконним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку виданого 26 червня 2002 року на ім"я ОСОБА_2, то суд вважає, що ці вимоги також не підлягають задоволенню.

3

Під час судового засідання з'ясовано, що будинок АДРЕСА_1, де мешкають сторони, був відмежований від бувшого будинкуАДРЕСА_1, звільнена земельна ділянка якого приватизована відповідачкою, парканом, що підтвердили в судовому засіданні сторони. Приватизована ОСОБА_2 земельна ділянка виділена в натурі представником землевпорядного органу в існуючих межах, а тому таке порушення, як підписання акту обміру, прив"язки та погодження меж не суміжним землекористувачем, тобто ОСОБА_6 чи ОСОБА_1, не є підставою для визнання Державного акту на право приватної власності на землю незаконним. Крім цього в акті обміру, прив"язки та погодження меж земельної ділянки мається підпис ОСОБА_6. В судовому засіданні позивачем не надано доказів, що даний підпис належить не ОСОБА_6

Крім того, відповідно до ст.71 Цивільного кодексу України (1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Згідно ст.76 вищевказаного кодексу перебіг строку позовної давності виникає з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Статтею 257 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, також передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень чинного Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Рішення виконкому міської ради було винесено 24 квітня 2001 року, а Державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_2 було видано ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

ОСОБА_1звернулася до суду з позовом 30 жовтня 2006 року, вважає що строк позовної давності не пропустила, так як про своє порушене право на земельну ділянку вона дізналась в листопаді 2005 року.

Відповідачі представник Бахмацької міської ради ОСОБА_7, ОСОБА_2 та представник третьої особи Бахмацького районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_8 просять суд застосувати строк позовної давності.

Суд не може погодитись з таким твердженням позивачки, так як спірна ділянка, як зазначили сторони, була звільнена більш ніж десять років тому, але позивачка не заявляла на неї ніяких прав. Крім того, в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, вказав, що відповідачка ще в 2002 році частину спірної земельної ділянки, а саме заїзд до неї, загородила парканом і це було відомо позивачці.

Керуючись ст.40, 116, 121 Земельного кодексу України, ст.ст.71, 76 ЦК України (1963 року), ст.ст.328, 257, 267 ЦК України (2004 року), ст.ст.10, 60, 61, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бахмацької міської ради про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та рішення Бахмацької міської ради за 3127 від 24.04.2001 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційня скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.