< для копії >
Справа № 2-а-2719/10/2270
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.
при секретаріБесарабі І.А.
за участі:представника відповідача Савченка В. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 < 3-тя особа > до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області < 3-тя особа > про скасування постанови про застосування фінснових санкцій від 27.10.2008 року, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду із позовною заявою до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 27.10.2008 року у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
На думку позивачки зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню, як така, що не ґрунтується на чинному законодавстві та суперечить вимогам Закону України «Про автомобільний транспорт», не відповідає дійсним обставинам.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив, вважає прийняту постанову законною, оскільки порушення позивачкою вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" зафіксоване в акті перевірки .
Заслухавши пояснення позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка - фізична особа підприємець ОСОБА_4, на підставі Ліцензії серії НОМЕР_2, виданої 11.07.2007 року строком дії з 10.07.2007 року по 11.03.2011 року, здійснює підприємницьку діяльність з внутрішніх перевезень пасажирів
11 вересня 2008 року посадовими особами територіального управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Житомирській області відповідно до завдання на перевірку№019726 від 10.09.2008 року проведена рейдова перевірка додержання позивачкою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом. В ході даної перевірки встановлено, що водій ОСОБА_5 здійснював нерегулярні перевезення пасажирів за маршрутом м. Київ - м. Хмельницький належним ОСОБА_4 автомобілем марки “Volkswagen ” номерний знак НОМЕР_1, без оформлення документів передбачених ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме договору із замовником транспортних послуг та документів про оплату послуг.
Постановою Територіального управління Головавтотрансінспекції у Хмельницькій області №059574 від 27 жовтня 2008 року до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 застосувано фінансові санкції у розмірі 1700 гривень за порушення абзацу 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Частиною 4 ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 року № 2344-3, визначено перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. За змістом вказаної норми для фізичних осіб, що здійснюють нерегулярні пасажирські перевезення такими документами є:
для автомобільного перевізника –ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія –посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
З акту перевірки від 11 вересня 2008 року вбачається, що на час проведення перевірки у водія ОСОБА_5, який здійснював нерегулярні перевезення пасажирів за маршрутом м. Київ - м. Хмельницький, відсутні договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг пасажирами автобуса.
В судовому засіданні позивачка не спростувала зафіксовані в акті порушення.
Пояснення позивачки щодо здійснення перевезення пасажирів для власних потеб суд не бере до уваги, оскільки зі змісту акта перевірки видно, що перевезення здійснювалосб на підставі дорожнього листа №024476.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, в даному випадку договору щодо перевезення пасажирів та документу, що посвідчує оплату транспортних послуг пасажирами, – штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 1700 грн.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що штрафні санкції застосовані до позивачки провомірно, а їх розмір відповідає вимогам закону.
досліджуючи правомірність дій відповідача щодо призначення та проведення рейдової перевірки позивачки, суд враховує наведене.
Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно –правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п.п. 14, 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, тощо, під час її проведення перевіряється наявність визначених ст. 39, 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом., та інше. Специфіка даного виду перевірки не потребує обов’язкового повідомлення автомобільного перевізника про її проведення, як стверджує позивач у позові, та його представник у своїх поясненнях суду, та така вимога про повідомлення не встановлена Законом.
Відповідно до п. 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб’єкта господарювання.
Той факт, що позивачка була повідомлена рекомендованим листом про дату розгляду відповідачем справи про порушення Закону України “Про автомобільний транспорт” підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром вихідної кореспонденції відповідача за 03.10.2008 року та фіскальним чеком.
Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб"єкта господарювання справа про порушення розглялається без її участі.
Відтак, розгляд відповідачем справи про порушення позивачкою вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" без її участі не є підставою для скасування прийнятого відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій, оскільки сам факт порушення закону позивачкою не спростований в судовому засіданні.
Копія спірної постанови №059574 від 27.10.2008 року надіслана позивачці 28.10.2008 року, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене відповідачем доведено правомірність прийняття постанови від 27.10.2008 р. про застосування фінансових санкцій, а відтак позовні вимоги про її скасування задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України “Про автомобільний транспорт”, Порядком здійснення державного контролю за автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2006 року № 1567, ст.ст. 7 –12, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 100, 158 –163, 186, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області про скасування постанови від 27.10.2008 р. про застосування фінансових санкцій залишити без задоволення.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 04 червня 2010 року
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Суддя< для копії >О.К. Ковальчук
< для копії >< для копії >