ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/7190/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги:

ОСОБА_1 ,

Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року

у справі №640/7190/20 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін)

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області,

Генерального штабу Збройних Сил України в особі Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2020 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (надалі - відповідач 1, ГУ ПФУ у Київській області), Генерального штабу Збройних Сил України в особі Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (надалі - відповідач 2), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Київський області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 10.08.2018, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років на військовій службі, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.09.2018 основного розміру його пенсії;

- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України скласти та подати до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київський області ОСОБА_1 нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 10.08.2018, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в якій на підставі розділу II Статі 13 "Розміри пенсій за вислугу років" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та частини першої статті 58 Конституції України вказати розміри окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, на дату звільнення із служби, для проведення з 01.09.2018 перерахунку основного розміру його пенсії;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київський області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київський області (04071, м. Київ, Подильський район, вулиця Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) перерахувати згідно вимог розділу II Статі 13 "Розміри пенсій за вислугу років" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01 вересня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київський області здійснити виплату недоплаченої частини пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2018 однією сумою на особистий рахунок пенсійної картки Державного ощадного банку України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що має право на видачу довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 10.08.2018 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. При цьому, стверджує, що розміри посадового окладу та окладу за військовим званням повинні бути не менше 80 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київський області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київський області (04071, м. Київ, Подильський район, вулиця Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 05 лютого 2021 року в частині відмовити в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що позивач згідно законодавства має право на нарахуванню 80% за вислугу років, а не 50%, оскільки станом на 2011 рік позивач мав право на 65% пенсії.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач 1 зазначив, що на даний час постанову про перерахунок пенсій особам, які отримують її відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не прийнято, відтак Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області діяло в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу поданою відповідачем 2 та просив, залишити без змін рішення суду першої інстанції без змін в частині задоволення позовних вимог.

Відповідачем 2 подано відзив на апеляційну скаргу позивача та просив відмовити у задоволенні даної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, що суду апеляційної інстанції не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що наявні підстави для розгляду апеляційної справи та матеріалів справи в письмовому провадженні.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 N 2262-XII.

Відповідно до розрахунку пенсії по інвалідності в розрахунок пенсії було включено такі види грошового забезпечення:

- посадовий оклад;

- оклад за військове (спеціальне) звання;

- процентна надбавка за вислугу років;

- середньомісячна сума додаткових видів.

Листом від 10.03.2020 №1000-0235-8/16467 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області на звернення позивача від 30.01.2020 року №634/к-1000-20 повідомило, що підставою для визначення грошового забезпечення для призначення пенсії є грошовий атестат НОМЕР_1 та довідка про щомісячні додаткові види забезпечення за 24 місяці за №305/595 від 10.08.2018 року. Згідно вказаних документів, грошове забезпечення для призначення пенсії становить 18749,20 грн, де: 8320 грн - посадовий оклад; 1480,00 - оклад за військове звання; 4900,00 грн - процентна надбавка за вислугу років 50 %; 4049,20 грн. - середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення , починаючи з 01.03.2018 року по 31.07.2018 року ( в тому числі - надбавка за таємність - 15%, надбавка за особливості проходження служби - 10%, премія - 20%). Згідно ст..43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крм доплати до надбавок кремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Також, листом від 11.01.2020 №305/125 на скаргу позивача від 28.12.2019 року щодо помилкового визначення процентної надбавки за вислугу років під час звільнення з лав Збройних Сил України, скасування Довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії №305/595 від 10.08.2018 року та видачі нової довідки, Фінансове управління генерального штабу Збройних Сил України повідомило наступне. Довідка №305/595 від 10.08.2018 року містить інформацію про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які ОСОБА_1 отримував за займаними посадами. Разом з тим повідомлено, що складові грошового забезпечення військовослужбовців визначені постановою КабінетуМіністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" відповідно до якої розмір надбавки за вислугу років на військовій службі від 25 років і більше складає 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 №745/32197. Питанн розміру пенсії за вислугу років не належить до компетенції Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України . Враховуючи вищевикладене у Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України немає законних підтав для скасування Довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії, яку Вам видано при звільненні з військової служби за №305/595 від 10.08.2018 року.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області не доведено, що обмежуючи розмір пенсії позивача максимальним розміром, відповідач діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив, що що з огляду на вислугу років позивача зі врахуванням саме періоду проходження військової служби надбавка за вислугу років відповідачем при складенні довідки від 11.01.2020 року була обрахована правомірно.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Фінансового управлінням Генерального штабу Збройних Сил України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України у Київський області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 10.08.2018, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років на військовій службі, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.09.2018 основного розміру його пенсії та зобов`язати вчинити дії, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), яка набула чинності 01.03.2018 року, встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Так, у подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103).

Відповідно до положень п. 1 Постанови №103, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Згідно із п. 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

При цьому, положеннями п. 3 Постанови №704 визначено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ. Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури. Міністерством юстиції. Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки. Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

У пункті "а" частини першої статті 13 Закону №2262-XII визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Зміст наведених норм свідчить на користь висновку, що підстави звільнення осіб зі служби в органах внутрішніх справ впливають на розмір їх пенсій.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 1991 року № 114 (надалі - Положення).

Згідно із пунктом 7 Положення, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу залежно від присвоєних їм спеціальних звань перебувають на службі в органах внутрішніх справ до такого віку:

особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби - 45 років;

полковники міліції та полковники внутрішньої служби - 50 років;

генерал-майори міліції, генерал-майори внутрішньої служби, генерал-лейтенанти міліції та генерал-лейтенанти внутрішньої служби - 55 років;

генерал-полковники внутрішньої служби - 60 років.

Отже, граничний вік перебування на службі для старшого лейтенанта (середній начальницький склад) встановлено 45 років.

Згідно із п.8 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку.

Поряд з наведеним, абз.5 п.8 Положення закріплено, що дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться: зокрема, за станом здоров`я - відповідно до висновків військово-лікарської комісії.

Положеннями пункту 62 Положення визначено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:

а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров`я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби (із зняттям з військового обліку).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивача було звільнено з військової служби 10.08.2018 року та відповідно до копії даних про звільнення військовослужбовця вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 31 рік 6 місяців, у пільговому обчисленні - 32 роки 6 місяців.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на вислугу років позивача зі врахуванням саме періоду проходження військової служби надбавка за вислугу років відповідачем при складенні довідки від 11.01.2020 року була обрахована правомірно.

З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів доходить висновку, що доводи позивача про не правомірні дії відповідача 2 щодо надання довідок є безпідставними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що з 11.08.2018 рік позивачу було призначена пенсія, як особі звільненій у запас в розмірі 70 % від відповідних сум грошових забезпечень, згідно Довідки від 10.03.2020 року №1000-0235-8/16467 (стор. 36 том І), а отже твердження апелянта про нарахування пенсії згідно довідки відповідача 2 в меншому розмірі є необґрунтованими.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги позивача в даній частині є безпідставною та необґрунтованою, а судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київський області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київський області перерахувати згідно вимог розділу II Статі 13 "Розміри пенсій за вислугу років" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01 вересня 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Обмеження максимального розміру пенсії введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI (надалі - Закону №3668-VI).

За правилами статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим же Законом викладено в новій редакції ч. 5 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262), якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2016 (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII), було доповнено ч. 5 ст. 43 Закону №2262 наступним положенням: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

У подальшому до ст. 43 Закону №2262 вносилися зміни і доповнення, з урахуванням яких частина 5 вважається частиною 7.

Разом з тим, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Крім того, Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін до Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, за аналогією є неконституційними, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт обмеження прав особи на отримання пенсії у відповідному розмірі.

З аналогічних підстав судом відхиляються доводи УПФУ про обмеження розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103.

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дає змогу дійти висновку, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни є нереалізованими.

Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Враховуючи, що з 25.04.2019 року позивач набув статус особи з інвалідністю в наслідок війни (захворювання пов`язане з захистом Батьківщини та переведений на пенсію по інвалідності до нього не застосовується обмеження.

З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області не доведено, що обмежуючи розмір пенсії позивача максимальним розміром, відповідач діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київський області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київський області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром.

Щодо вимог позивача про виплату перехованої пенсії однією сумою невідкладно та однією сумою, не підлягає задоволенню, оскільки є передчасними.

Крім того, спірні правовідносини пов`язані із зобов`язанням відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії, а не стягнення (присудження) пенсії, а тому підстави для застосування до спірних правовідносин негайного (невідкладного) виконання рішення суду відсутні.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянтів не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.В. Земляна

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк