Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/106/21

Провадження № 2/321/136/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2021 року

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Машкіної Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Бородіної І.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товарної біржі «Українська», Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання договору купівлі - продажу дійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі - продажу дійсним, обґрунтовуючи позовні вимоги таким.

19 червня 1998 року на Товарній біржі «Українська» між позивачем та ОСОБА_2 в особі її представників за довіреністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі - продажу жилого будинку АДРЕСА_1 . Вказаний договір був зареєстрований в Михайлівському бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до укладеного договору, позивач передала продавцю ОСОБА_2 кошти за житловий будинок в сумі - 6 710,00 гривень, а ОСОБА_2 , свою чергу, передала їй житловий будинок АДРЕСА_1 , ключі та всі наявні правовстановлюючі документи. Всі істотні умови договору були сторонами досягнуті та виконані в повному обсязі. Вищевказаний договір не був посвідчений нотаріально відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки чинним на момент його укладення законодавством дозволялося оформлення угод купівлі - продажу нерухомості на товарних біржах без їх нотаріального посвідчення. У зв`язку з вищезазначеним, позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1 , який укладений 19 червня 1998 року на Товарній біржі «Українська» між нею та ОСОБА_2 в особі її представників за довіреністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В судове засідання позивач не з`явилась, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представники відповідачів Михайлівської селищної ради та Товарної біржі «Українська» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяви позивача про слухання справи за його відсутності та неявки представника відповідачів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 19 червня 1998 року на Товарній біржі «Українська» між ОСОБА_5 та відповідачкою ОСОБА_2 в особі її представників за довіреністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , був укладений договір купівлі - продажу жилого будинку АДРЕСА_1 .

Зі змісту договору вбачається, що ОСОБА_5 передала продавцю ОСОБА_2 кошти за житловий будинок в сумі - 6 710,00 гривень, а ОСОБА_2 , свою чергу, передала ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1 реєстраційного напису за 3 19441 від 19.06.1998 року, за ОСОБА_5 в Михайлівському бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок АДРЕСА_1 . (а.с.9).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Михайлівського району Запорізької області 15 липня 1995 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 17.07.1993 року уклали шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Михайлівського району Запорізької області та про що була складена актова запис за № 45. Прізвище після реєстрації шлюбу дружині присвоєно « ОСОБА_7 ». (а.с.8).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок до складу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , входить: житловий будинок літ А1, веранда а1, сарай-кухня Б1, сарай В1, сарай Г1,огородження 1, вбиральня 2. (а.с.10-12).

Згідно довідки КП «Михайлівське архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро» від 21.05.2021 року право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі угоди купівлі-продажу нерухомості від 19.06.1998 року № 19441.

Відповідно до ч.1ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пунктів 1 та 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року та застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з частинами першою, другою та шостою статті 86 ЦК України в ред. 1963 року право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до частин першої-третьої статті 48 Закону України «Про власність» в редії, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється, зокрема, судом.

Відповідно до статті 224 ЦК України в ред. 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною першої статті 128 ЦК України в ред. 1963 року право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

На час укладення спірного договору чинним був Закон України «Про товарну біржу».

Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу (у редакції на час укладення вказаного договору) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі

Частиною другою статті 47 ЦК України в ред. 1963 року передбачено право суду визнати не посвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.

В судовому засіданні встановлено, що спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства на час його укладення. При вчиненні договору купівлі-продажу жилого будинку дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме: купівлі-продажу будинку. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, передбаченій чинним законодавством України на час його вчинення.

Згідно актового запису про смерть № 789 від 24 липня 1999 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим на теперішній час відсутня можливість нотаріального посвідчення договору, і позивач позбавлена можливості в повній мірі реалізовувати своє право власності, яке полягає у володінні, користуванні та розпорядженні належним їй майном.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінивши зібрані у справі докази, як кожний окремо, так і всі в сукупності, суд доходить висновку, що вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та повністю підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.81, 247 ч. 2, 258-259, 263-265,315,319,328, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товарної біржи «Українська», Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання договору купівлі - продажу дійсним - задовольнити.

Договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1 , який укладений 19 червня 1998 року на Товарній біржі «Українська» між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в особі представників за довіреністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - визнати дійсним.

Позивач: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2

Відповідачі: Товарна біржа «Українська», місце розташування: м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 30 кім. 201, Запорізької області.

Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області, адреса: смт. Михайлівка, вул. Центральна, 22, Михайлівського району, Запорізької області

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.В. Машкіна