ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
——————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2010 р.Справа № 2-а-497/09/1420
Категорія: 2.19.6Головуючий в 1 інстанції: Басанець Т.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді – Яковлева Ю.В.
судді – Запорожана Д.В.
судді – Шеметенко Л.П.
при секретарі – Святошенко К.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 лютого 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області про покладення на відповідача обов’язку здійснити перерахунок розміру пенсії,
встановила:
Позивач ОСОБА_1 27.01.2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області, в якому він просив поновити йому пропущений строк звернення до суду, а також просив суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії за період з січня 2006 року по грудень 2007 року, відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004р. «Про соціальний захист дітей війни», збільшивши її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що має становити за вказаний період 2733 гривні 30 копійок. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є пенсіонером, дитиною війни і, відповідно до чинного законодавства України, має право на вказане збільшення своєї пенсії. Проте відповідач, порушуючи його право, відмовляється здійснити перерахунок пенсії.
Справа була розглянута за відсутності сторін.
Постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.02.2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені повністю.
Поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області по ненарахуванню ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги згідно ст. 6 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, згідно з яким його пенсію за віком, починаючи з 01 січня 2006 року, відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV, має бути збільшено на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що становить: з 01 січня 2006 року –105 (сто п’ять) гривень щомісячно, з 1 квітня 2006 року –107 (сто сім) гривень 70 копійок щомісячно, з 1 жовтня 2006 року –109 (сто дев’ять) гривень 80 копійок щомісячно, з 1 січня 2007 року - 114 (сто чотирнадцять) гривень щомісячно, з 1 квітня 2007 року –123 (сто двадцять три) гривні 02 копійки щомісячно, з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року –124 (сто двадцять чотири) гривні 53 копійки щомісячно, всього на суму 2744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) гривні 31 копійка та сплатити вищезазначені кошти.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії осіб із статусом дитина війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і на нього розповсюджуються пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України за 2006 рік»від 20.12.2005р., дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2006 рік було зупинено.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.2006 року п. 17 ст. 77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 цього ж Закону викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2006 рік»в зазначеній частині не реалізовані.
Також положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»рішенням Конституційного суду України неконституційними не визнавались.
Таким чином у 2006 році відповідач не мав підстав проводити виплату підвищення до пенсії позивача у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було призупинено на 2007 рік.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року.
Разом із тим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд 1-ї інстанції повинен був врахувати, що річний строк для звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії.
Як вже зазначалось, позивач звернувся до суду з позовом 27 січня 2009 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо її необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
За таких підстав права позивача підлягають захисту тільки з 27 січня 2008 року.
У зв’язку з чим оскаржувана постанова суду 1-ї інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 та ч. 2 ст. 205 КАС України, колегія суддів –
постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області –задовольнити.
Постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 лютого 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області покладення на відповідача обов’язку здійснити перерахунок розміру пенсії –скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 –відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Ю.В. Яковлев
Суддя: Д.В. Запорожан
Суддя: Л.П. Шеметенко