Справа № 22-4004/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий у 1 -й інстанції - Калініченко О.Б.

Доповідач - Кабанченко О.А

20 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Шахової О.В., Желепи О.В.

при секретарі - Кузнецовій З.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії ДП «Київський воєнізований загін оперативного реагування та життєзабезпечення», Ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби, третя особа - Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про стягнення заробітної плати, одноразової грошової допомоги, доплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,

встановила:

Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково: з Ліквідаційної комісії ДП «Київський воєнізований загін оперативного реагування та життєзабезпечення» стягнуто на користь ОСОБА_2 заборгованість по доплаті за роботу в розмірі 1.600  грн., в доход держави стягнуто судовий збір в сумі 81  грн.  В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з ухваленням нового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги незаконністю та необґрунтованістю постановленого рішення, порушенням норм матеріального права. Вважає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, посилається на п. 2.20 Колективного договору, згідно якого в разі затримки виплати заробітної плати, нараховується компенсація втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати. Вказує про те, що суд не звернув уваги на докази надані щодо спричинення моральної шкоди позивачу. Крім того, вважає, що суд дійшов неправильного висновку щодо пропущення ним передбаченого законом строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач з 5 лютого 2006 року працював водієм першого класу оперативного автомобіля у ДП «Київський воєнізований загін оперативного реагування та життєзабезпечення» за контрактом з посадовим окладом 800  грн.

По закінченню терміну контракту наказом №75 від 5 вересня 2007 року був звільнений з посади.

При звільнені позивачу не були виплачена заборгованість по заробітній платі, яка становила 3.681, 11  грн.  Вказана сума була депонована відповідачем та виплачена позивачу під час розгляду даної справи - 18 жовтня 2008 року.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до умов п. 2.15 Колективного договору на 2006-2007 pp. відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу доплату у розмірі 10% від посадового окладу.

Вказані умови колективного договору відповідачем не виконувались, внаслідок чого виникла заборгованість по доплаті, яка складає 1.600  грн.  і яку обґрунтовано стягнуто рішенням суду з ліквідаційної комісії ДП «Київський ВЗОР» на користь позивача,

У вказаній частині рішення суду не оскаржено сторонами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення на підставі ст.. 117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин пропущений строк позовної давності, визначений ст.. 233 КЗпП України, оскільки він був звільнений у вересні 2007 року, а до суду з даним позовом звернувся 26 березня 2008 року.

Проте, судова колегія вважає такий висновок суду помилковим, оскільки судом було встановлено, що заборгованість по заробітній платі була виплачена відповідачем лише у жовтні 2008 року під час розгляду справи, в зв'язку з чим не можна вважати, що позивачем був пропущений строк звернення до суду за захистом, порушеного права.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди з ухваленням нового рішення про часткове задоволення цих позовних вимог.

Стягненню з відповідача - ліквідаційної комісії ДГІ «Київський ВЗОР» на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 вересня 2007 року по 1 8 жовтня 2008 року, що становить 11.534, 50  грн., виходячи із середньоденного заробітку 39, 10  грн.  за 295 робочих днів затримки.

Враховуючи те, що діями роботодавця, яким були порушені вимоги трудового законодавства щодо виплати заробітної плати та розрахунку при звільненні та права позивача на своєчасне одержання заробітної плати та розрахунку, судова колегія вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1.000  грн.  підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.. 88 ЦПК України з відповідача в доход держави підлягає достягненню судовий збір у розмірі 78, 85  грн.  (від задоволених вимог на 11.534, 50  грн.  + 1.600  грн.  = 12.134, 50  грн.  судовий збір 121, 35  грн.  + 8, 50  грн.  - 51  грн.  стягнуте рішенням суду).

Керуючись ст.. ст.. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.. ст.. 307 - 309 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди скасувати.

Ухвали в цій частині нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Ліквідаційної комісії ДП «Київський воєнізований загін оперативного реагування та життєзабезпечення» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 11.534, 50  грн., на відшкодування моральної шкоди 1.000  грн.

Стягнути з Ліквідаційної комісії ДП «Київський воєнізований загін оперативного реагування та життєзабезпечення» в доход держави судовий збір 78, 85  грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України