Справа 22-955

Головуючий у 1-й інстанції - Яценко Н.О.

Доповідач - Матвєєва О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Матвєєвої О.А.

суддів Панченка М.М., Чобіток А.О.

при секретарі Фроловій І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою через представника ОСОБА_2, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 3 листопада 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ частки в натурі та передання у спільну часткову власність, стягнення грошової компенсації.

Заслухавши доповідь судді Матвєєвої О.А., пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі звернулися до суду з позовом в якому просили виділити в натурі та передати в спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кімнату № 3, розміром 12,7 кв. м. в квартирі АДРЕСА_1, а місця загального користування залишити в спільній сумісній власності, стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно грошову компенсацію в розмірі 82 068 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 3 листопада 2008 року в задоволенні позву відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом і це вбачається з матеріалів справи, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10 лютого 2000 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної ї власності ОСОБА_6 та членам її сім’ї ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 / в рівних частках /.

ОСОБА_6 згідно договору дарування від 15 грудня 2004 року подарувала ОСОБА_5 1/5 частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до технічного паспорту, квартира АДРЕСА_1 складається з трьох кімнат житловою площею 47,9 кв. м., в тому числі: одна кімната 18,3 кв. м,, яка є прохідною, друга кімната - 16,9 кв. м., третя кімната - 12,7 кв. м., загальна площа квартира 66,6 кв. м.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира є неподільною, оскільки неможливо виділити сторонам ізольовані житлові приміщення із самостійними виходами.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону та ґрунтуються на повно, всебічно і об’єктивно досліджених обставинах справи, які перевірені доказами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 25 грудня 1995 року № 15 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", відповідно до якої квартира яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо сторонам виділити ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або ті, які можна переобладнати в такі квартири.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права та не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 303,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану через представника ОСОБА_2, - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 3 листопада 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.