Справа № 2459

Головуючий у 1-й інстанції: Білошкап О.В.

Доповідач: Штелик С.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Штелик С.П.

Суддів: Ратнікової В.М., Усика Г.І.

при секретарі Ленській І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київтранспарксервіс», третя особа - управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Штелик С.П., пояснення осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 700,00 грн., та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 16.11.2008 року вона залишила свій автомобіль на пр. Московському в м. Києві біля торгівельного центру «Городок». При цьому включила аварійну світлову сигналізацію. Повернувшись автомобіля не знайшла. Як в подальшому з’ясувалось, автомобіль було забрано евакуатором працівниками відповідача та переміщено на майданчик за адресою пр. Московський, 26-а. За повернення свого автомобіля позивачка змушена була на вимогу відповідача сплатити 700,00 грн. Оскільки позивачка вважає такі дії відповідача незаконними, то просить суд стягнути на її користь зазначену суму та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року позов було задоволено частково. З відповідача комунального підприємства «Київтранспарксервіс» стягнено на користь позивачки матеріальну шкоду в розмірі 700,00 грн., моральну шкоду в розмірі 7000,00 грн. та судові витрати.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження в даній справі. При цьому посилається на те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не були повністю з’ясовані обставини, що мають значення для справи, судом були порушені норми процесуального права та не враховані особливості ведення господарської діяльності. Дана справа, на думку апелянта, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна бути розглянута в межах Кодексу адміністративного судочинства України, в зв’язку з чим апелянт просить закрити провадження по даній справі. Крім того, апелянт не погоджується з розміром моральної шкоди, визначеним судом першої інстанції в 7000,00 грн., вважає його завищеним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної шкоди в розмірі 700,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що єдиним законодавчим актом, що встановлює відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, зокрема, порядку зупинки і стоянки транспортних засобів, є Кодекс України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 122 КУпАП порушення правил зупинки* і стоянки тягнуть за собою попередження або штраф. Жодним актом законодавства не передбачено встановлення додаткової адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в цілому, та зупинки і стоянки, зокрема. Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення відносно позивачки не складався, підстави для застосування до неї будь-якого адміністративного стягнення відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної шкоди в розмірі 700,00грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Що стосується доводів апеляційної скарги відносно того, що дана справа повинна була бути розглянутою в рамках адміністративного судочинства, то зважаючи на суб’єктний склад даних правовідносин та предмет позову, колегія суддів вважає, що спір повинен був розглянутий в рамках ЦПК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо необґрунтованості стягнення моральної шкоди, то колегія суддів, проаналізувавши надані докази, керуючись ст. 1167 ЦК України, вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди, та стягнути з відповідача на користь позивачки 700,00 грн. моральної шкоди.

Іншими доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині розміру моральної шкоди -зміні.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника комунального підприємства «Київтранспарксервіс» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року змінити в частині розміру моральної шкоди та стягнути з комунального підприємства «Київтранспаркеервіс» на користь ОСОБА_1 700,00грн. моральної шкоди.

В решті рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17.12.2008 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.