Справа №33-235/9

ПОСТАНОВА

21 травня 2009 р. м. Вінниця

Суддя апеляційного суду Вінницької області Сорока Л.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іллінецького районного суду від 11 лютого 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Іллінецького районного суду від 11 лютого 2009 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 3 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 4 роки з оплатним вилученням транспортного засобу.

Як вбачається з постанови суду, ОСОБА_1, будучи особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння, 31 грудня 2008 року о 12 год. 30 хв. в м. Іллінці по вул. Польовій, керував транспортним засобом «ВАЗ - 21013» д/н НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 3 КУпАП.

ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду, просить зазначений строк поновити, оскільки копію оскаржуваної постанови отримав тільки 30 квітня 2009 року.

Зважаючи на те, що зазначені вище обставини знайшли своє підтвердження, вважаю, що строк для апеляційного оскарження постанови суду пропущено з поважних причин, тому його слід поновити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду в частині призначеного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, мотивуючи це тим, що автомобіль яким він керував будучи в стані алкогольного сп’яніння на праві власності йому не належить.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Висновок суду про виновність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 3 КУпАП відповідає матеріалам справи і підтверджується доказами, перевіреними в судовому засіданні.

Разом з тим, застосовуючи відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, суд не з’ясував питання про те, кому належить транспортний засіб, конфіскувавши таким чином автомобіль, який правопорушнику не належить.

Так, згідно технічного паспорта НОМЕР_2 автомобіль «ВАЗ -21013» д/н НОМЕР_1 належить на праві власності жителю м. Першотравенськ ОСОБА_2, який за генеральною довіреністю від 17 вересня 2008 року довірив право керування та розпорядження транспортним засобом ОСОБА_3, який в свою чергу довіреністю від 4 жовтня 2008 року довірив право керування автомобілем брату правопорушника - ОСОБА_4.

Зважаючи на те, що застосування стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу порушує законні права та інтереси власника автомобіля ОСОБА_2, вважаю, що постанову місцевого суду в частині застосування такого стягнення слід скасувати.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КпАП України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Постанову Іллінецького районного суду від 11 лютого 2009 року відносно ОСОБА_1 в частині призначення стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу марки «ВАЗ -21013» дн НОМЕР_1 - скасувати.

В решті постанову суду залишити без зміни.