Справа №22-1099/09
Категорія: 52
Головуючий в суді першої інстанції Сичук М.М.
Доповідач: Колодійчук В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Колодійчука В.М.
Суддів: Іванюка М.В., Камзалова В.В.
При секретарі: Руденко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького транспортного коледжу про поновлення на роботі, оплаті вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 лютого 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 15 грудня 2004 року працювала вихователем Вінницького транспортного коледжу.
Наказом № 7 від 4 лютого 2008 року позивачку звільнено з посади на підставі п.1ст. 40 КЗпП України у зв’язку із скороченням штату працівників.
Вважаючи, що звільнення проведено з грубим порушенням трудового законодавства, ОСОБА_1 просила поновити її на посаді, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу, оплату за лікарняний лист, 1000 грн. матеріальної шкоди і 5000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 лютого 2009 року позов задоволено частково: постановлено стягнути з Вінницького транспортного коледжу на користь ОСОБА_1 оплату згідно листка непрацездатності серії ААУ за № 290960 від 16 січня 2008 року за період непрацездатності з 16 січня 2008 року по 4 лютого 2008 року, в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм трудового законодавства.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення,
та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити, або в позові відмовити.
Вирішуючи спір та відмовляючи позивачці у задоволенні позову суд, зазначені вимоги закону виконав.
Так в судовому засіданні достовірно встановлено та доведено, що у відповідача мало місце скорочення посади вихователя гуртожитку, а тому позивачку звільнено з посади на підставі ст. 40 ч. 1 п.1 КЗпП України з дотриманням вимог ст. 42 та 43 КЗпП України.
Посилання ОСОБА_1 на порушення відповідачем вимог ч.8 ст. 43 КЗпП України, щодо того, що власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніше як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки згода профкому на звільнення була дана 17 грудня 2007 року і наказ про звільнення з 31.12.2007 року виданий 17 грудня 2007 року, але у зв’язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному попередній наказ було змінено ї її звільнено з 5.02.2008 р.( а.с. 6,16,25)
Не приймає до уваги колегія суддів доводи апелянта в тій частині, що їй не пропонувалась інша робота, так як вони спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та засіданням комісії по трудових спорах від 29.11.2007 р.
Інших суттєвих доводів, які б спростовували висновки суду і давали підстави до скасування чи зміни рішення суду в апеляційній скарзі не наведено.
Керуючись ст. ст. 308,313-315,317 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.