УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа №22-5780

Головуючим у 1-й інстанції- Кириченко Н.О. Доповідач - Журавель В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 червня 2009 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Киева в складі:

головуючого     Журавель В.І.

суддів     Диби В.Г.,. Волкової Л.О.

при секретарі     Денисенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 07 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та кредит» про розірвання шлюбу та поділ майна,-

Заслухавши доповідь судді Журавель В.І., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

встановила:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.04.2009 року цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та кредит» про розірвання шлюбу та поділ майна направлено за підсудністю до Лисичанського суду Луганської області.

У апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність та необґрунтованість такої ухвали, порушення норм процесуального закону, просить її скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленої ухвали,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Направляючи дану справу за підсудністю до Лисичанського суду Луганської області, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позов подано про розірвання шлюбу та розподіл спільного майна подружжя, а саме, квартири, яка с під іпотекою банку, то він має подаватись з врахуванням вимог ч.9 ст. 110 ЦПК України - за останнім відомим місцем проживання відповідача.

Колегія суддів з даним висновком погодитися не може з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Тобто, під правила цієї норми підпадають усі категорії справ, у яких об»єктом спору є нерухоме майно.

Суд першої інстанції безпідставно не застосував дану процесуальну норму, передавши справу до іншого суду, та не звернув увагу на ту обставину, що в позовній заяві окрім вимог про розірвання шлюбу, були заявлені також вимоги про визнання права власності на квартиру, з якими позивачка має право звертатись до суду за місцезнаходженням цього майна.

Оскільки, майно, яке є предметом спору, знаходиться по АДРЕСА_1 , яка територіально відноситься до Дарницького району м. Києва, правила підсудності при подачі позову, передбачені ч.1 ст. 114 ЦПК України, порушені не були, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до того ж суду.

Керуючись ст. 303, 307, 312,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2009 року скасувати, питання передати па повий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.