АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
4 листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Процик М.В.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 28 серпня 2009 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, з участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування; за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, з участю третьої особи ОСОБА_4, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності в порядку спадкування. Позивач зазначав, що його діду ОСОБА_7 належав на праві приватної власності жилий будинок АДРЕСА_1. Після смерті діда його спадкоємцем був його син ОСОБА_8, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер. Його спадкоємцями є дружина ОСОБА_3 та діти: він, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які проживали разом зі спадкодавцем, однак з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. У червні 2008 року йому стало відомо, що його мати ОСОБА_3 на підставі рішення суду про встановлення факту прийняття спадщини отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на все спадкове майно-жилий будинок з надвірними спорудами.
Посилаючись на ці обставини та на порушення своїх спадкових прав, позивач просив задовольнити позов: встановити факт прийняття їм спадщини після смерті батька ОСОБА_8, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_3 та визнати за ним право власності на 1\2 частину будинку у порядку спадкування.
У березні 2009 року позивач уточнив свої вимоги і просив визнати за ним право власності на 1\4 частину будинку у порядку спадкування, а також встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_8 після смерті його батька ОСОБА_7.(а.с.132)
___________________________________________________________________________
Головуючий у 1 інст.: Шепітко І.Г. Справа № 22ц -4911\2009 р.
Доповідач: Федорова А.Є Категорія ЦП: 37
Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала з тих підстав, що спірний жилий будинок був побудований нею та спадкодавцем ОСОБА_8 у період шлюбу, тому спадковою частиною є 1\2 частина будинку, позивач - її син ОСОБА_4, у встановленому законом порядку не прийняв спадщину після смерті батька.
Треті особи – ОСОБА_5 і ОСОБА_6 звернулися до суду до ОСОБА_3 з самостійними вимогами про встановлення факту прийняття спадщини після смерті батька, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, що було видано ОСОБА_3, та визнання за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 право власності на жилий будинок у порядку спадкування у рівних частках по 1\4 частини будинку.
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 28 серпня 2009 року позов ОСОБА_4 та позов третіх осіб ОСОБА_5 і ОСОБА_6 задоволено. Постановлено: встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_8 після смерті його батька ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року; встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видано ОСОБА_3 11 квітня 2008 року; визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 право власності в рівних частках на будинок у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, тобто по 1\4 частини будинку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовів ОСОБА_4 та третіх осіб, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, не вирішив її позовних вимог, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та наданим доказам.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.213,214 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов’язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ці вимоги закону суд не врахував.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що на час смерті ОСОБА_8 спірний будинок належав йому на праві приватної власності, всі члени його сім’ї прийняли спадщину і мають рівні спадкові права.
Проте зазначені висновки зроблені судом без повного і всебічного з’ясування дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін, з порушенням норм процесуального та матеріального права.
За правилами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тобто лише ті права та обов’язки, носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 з 21 серпня 1949 року. Рішенням Виконкому Ленінської районної ради № 670 від 25 серпня 1961 року самовільно побудований будинок АДРЕСА_1 залишений ОСОБА_8.(а.с.44).
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті чоловіка ОСОБА_3 у 1973 році зверталася до суду з позовом про визнання за нею права власності на будинок і вказувала, що він був побудований в період шлюбу на місці землянки.(а.с.58)
Заперечуючи проти позову ОСОБА_4 відповідачка ОСОБА_3 посилалася на те, що спірний будинок був побудований в період шлюбу, тому спадщина відкрилася лише на 1\2 частину будинку. Позивач не прийняв спадщину, оскільки проживав окремо від спадкодавця та не подав заяву до нотаріальної контори.
Під час розгляду даної справи відповідачка звернулася до суду з зустрічною позовною заявою про визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом на весь будинок. Заява надійшла до суду 31 липня 2009 року за вх.№ 11926. Однак суд у встановленому ст.123 ЦПК України порядку питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом не вирішив, незважаючи на те, що обидва позови взаємопов’язані і виникають з одних правовідносин, спільний їх розгляд є доцільним, оскільки задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, а також позову третіх осіб.
Незважаючи на те, що такі самі вимоги відповідачка викладала в своїх запереченнях на позов, суд не сприяв здійсненню її прав, чим порушив вимоги ст.10 ЦПК України. (а.с.25,78,134,164,205)
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 21 грудня 2007 року, яке набрало законної сили 3 січня 2008 року, задоволені вимоги ОСОБА_3: встановлений факт прийняття спадщини у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_8 після смерті батька ОСОБА_7, а також факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті її чоловіка ОСОБА_8 (а.с.16)
Відомості про те, що це рішення скасовано у матеріалах справи відсутні. Однак суд повторно розглянув такі самі вимоги і постановив рішення, зміст якого суперечить зазначеному рішенню суду від 21 грудня 2007 року.
Суд не визначився з процесуальним положенням осіб, які беруть участь у справі і не звернув увагу на те, що спір про право на спадщину стосується усіх спадкоємців за законом, однак у позовних заявах вони зазначені як треті особи, хоча їх права та обов’язки виникли з однієї підстави і предметом спору є однорідні права і обов’язки. (а.с.3,153)
Позивач ОСОБА_4 під час розгляду справи змінив позовні вимоги, однак в порушення вимог ч.2 ст.173 ЦПК суд не запропонував позивачеві викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви статтею 119 ЦПК України, та не вручив цю заяву особам, які беруть участь у справі. (а.с.132)
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень третіх осіб у засіданні апеляційного суду, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 беруть участь у справі на стороні відповідачки ОСОБА_3, вважають, що лише вона прийняла спадщину та спірний будинок повинен належать їй, а позовна заява до неї була подана помилково під впливом загроз позивача.
Усі ці обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору і свідчать про те, що суд розглянув справу поверхово та однобічно, не притягнув до участі у справі в якості сторони усіх спадкоємців за законом, не вирішив усі позовні вимоги, що відповідно до п.п.4,5 ч.1 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
На порушення вимог статей 214,215 ЦПК суд не уточнив позовні вимоги та зустрічні позовні вимоги, доводи сторін не перевірив, не з’ясував належним чином обставини, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
За викладених обставин, рішення суду не може бути визнано законним і обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого суду належить урахувати наведене, більш повно з’ясувати обставини справи з участю усіх зацікавлених осіб та залежно від встановленого вирішити спір відповідно до норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням зазначених недоліків, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.п.4,5, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 28 серпня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: А.Є. Федорова
Судді: Л.М. Миза
М.В. Процик