АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
21 жовтня 2009 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Процик М.В.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 26 березня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третьої особи Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеської області, про виселення та вселення, зняття з реєстрації, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Управління ЖКГ виконавчого комітету Одеської міської ради, з участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ЖБК «Малиновський-8» про визнання частково недійсним свідоцтва про права власності та визнання права власності на 1\2 частину квартири,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку та її виселення, а також про його вселення у квартиру. Позивач зазначав, що спірна квартира належить йому на праві приватної власності, однак відповідачка систематично порушує правила співжиття, влаштовує постійні сварки і не дає можливості виконати рішення суду про його вселення.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив задовольнити позов на підставі статей 150,156,116 ЦК України та ст.48 Закону України «Про власність».
Відповідачка позов не визнала та звернулася з зустрічним позовом про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, яке видано ОСОБА_1.7 квітня 1998 року, та визнання права власності на 1\2 частину квартири. Свої вимоги вона мотивувала тим, що спірна квартира придбана у період шлюбу за сумісні кошти, однак ЖБК «Малиновський-8» незаконно видав ОСОБА_1 довідку про виплату ним паю, і на підставі цієї довідки він отримав свідоцтво про право власності на квартиру, чим порушив її права.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 26 березня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, зустрічний позов задоволено. Постановлено вселити ОСОБА_1 у квартиру, визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на квартиру, визнати право власності на 1\2 частину квартири за ОСОБА_2
_____________________________________________________________________________
Головуючий в першій інст.: Сватаненко В.І. Справа № 22ц-3056/2009
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП-42
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, розглянув справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, необґрунтовано не застосував строк позовної давності, висновки суду не відповідають обставинам справи та наданим доказам.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, суд розглянув справу і постановив рішення 26 березня 2009 року за відсутності УЖКГ Виконкому Одеської міської ради, ЖБК «Малиновський-8» та третьої особи Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, не повідомлених про час і місце судового засідання у встановленому ст.ст. 74-76 ЦПК України порядку, тобто з порушенням вимог ст.ст. 158 ч.1, 169 ч.1 п.1 ЦПК України, що є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд згідно зі п.3.ч.1.ст.311 ЦПК України.
Ухвалою суду від 6 листопада 2008 року провадження у справі було зупинено за клопотанням позивача у зв’язку з його находженням на лікуванні (а.с.115). Ухвалою того ж суду від 17 лютого 2009 року відновлено провадження у справі і розгляд справи призначений на 26 березня 2009 року (а.с.118) Однак у справі відсутні будь-які відомості про те, що зазначеним особам, які беруть участь у справі, були надіслані повістки та їм було відомо про розгляд справи 26 березня 2009 року. Зазначення у рішенні суду про те, що ці особи сповіщались належним чином і не з’явилися без поважних причин, не відповідає матеріалам справи.
Розглянувши справу за відсутності відповідачів та третьої особи, суд не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з’ясував належним чином юридичну сутність правовідносин сторін, їх права та обов’язки, обставини справи, наявність порушення прав, за захистом яких спрямоване звернення до суду.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов’язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно і всебічно з’ясованих
обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин і які правові норми регулюють ці правовідносини.
В порушення цих вимог закону суд не вирішив, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є фактичні дані, які мають значення для справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Так, суд не уточнив правові підстави позову і не звернув увагу на те, що вимоги про вселення позивач заявив у зв’язку з тим, що відповідачка не виконує рішення суду про його вселення у квартиру. Суд не з’ясував, чи є таке рішення і чи є підстави для повторного розгляду і задоволення вимог про вселення. У справі відсутня первісна позовна заява ОСОБА_1 від 17 вересня 2007 року про усунення перешкод в користуванні власністю, на яку позивач посилається у зміненій позовній заяві.(а.с.3)
Крім того, зустрічні позовні вимоги про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру від 7 квітня 1998 року були заявлені відповідачкою 10 січня 2008 року.(а.с.48)
Згідно зі ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
У мотивувальній частині рішення суд зазначив про необхідність поновити відповідачці строк позовної давності, оскільки він пропущений з поважних причин через те, що ОСОБА_2 не було відомо про отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на квартиру лише на його ім’я.
Між тим, відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Однак суд це питання відповідно до вимог закону не вирішив. Вказавши, що відповідачці не було відомо про отримання позивачем свідоцтво про право власності на квартиру, суд одночасно визнав причину пропуску строку позовної давності поважною та про необхідність його поновлення, що суперечить вимогам ст.261 ч.1 ЦК України. При цьому суд не з’ясував та не зазначив у рішенні, які докази підтверджують таки висновки.
За таких обставин, рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно не відповідає вимогам ст.ст.213, 214, 215 ЦПК України і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
З урахуванням викладеного, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч. 1 п.5, 311 ч.1 п.3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 26 березня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: А.Є. Федорова
Судді: Л.М. Миза
М.В. Процик