Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-5160/09     Головуючий у 1 інстанції : Гримич М.К.

Доповідач: Штелик С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року     м. Київ

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в   складі :     головуючого судді: Штелик С.П.

суддів: Горелкіної НА., Ратнікової В.М.

при секретарі: Ленській І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Заслухавши доповідь судді Штелик С.П., пояснення осіб, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2009 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики зупинено до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним.

Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та поновити провадження по справі. При цьому посилається на те, що ухвала суду є необгрунтованою і винесена з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України суд зобов»язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, мотивуючи позовні вимоги тим, що 01.09.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до умов якого він передав у власність   відповідачу грошову суму в розмірі 169617,00 грн. Відповідач прострочив виконання зобов»язання, що змусило позивача звернутися до суду. Провадження по даній справі було відкрито ухвалою суду 16 січня 2009 року.

Як вбачається з ухвали Печерського районного суду м. Києва, 03.03.2009 року було відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_3 (дружини ОСОБА_2) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.09.2008 року.

Зупиняючи провадження по даній справі до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, суд першої інстанції зазначив, що вирішення цивільної справи про визнання недійсним договору позики, істотно впливає на розгляд позову про стягнення заборгованості за цим договором.

Колегія суддів Апеляційного суду м. Києва, вивчивши матеріали справи, погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Доводи апелянта не можуть тягти за собою скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання до цього суду касаційної скарги.