АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
31 березня 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 11 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, з участю третіх осіб КП ДЄЗ «Пересипське», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на нежитлове приміщення,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення загальної площею 39,7 кв.м., розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Отамана Головатого,5. Позивач зазначав, що на підставі договору оренди, укладеного між ним та КП ДЄЗ «Арнаутський» 28 березня 2003 року, він користується нежитловим приміщенням, своєчасно вносив орендну плату, за власні кошти та власними силами зробив ремонт, однак рішенням Одеської міської ради йому було відмовлено у викупі цього приміщення. Посилаючись на те, що він набув право власності на зазначене приміщення, позивач просив задовольнити позов на підставі ст.ст.328, 331 ч.2 п.п.1,3 ЦК України.
Відповідач, а також треті особи не брали участь у розгляді справи.
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 11 грудня 2006 року, ухваленим у заочному порядку, позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач - Одеська міська рада - ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.213,214 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов’язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
___________________________________________________________________________
Головуючий в першій інст.: Катаєва Е.В. Справа № 22ц- 1084/2010
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП-6
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ці вимоги закону суд не виконав.
Задовольняючи позов на підставі ст. 376 ЦК України, суд виходив з того, що позивач є користувачем спірного нежитлового приміщення на підставі договору оренди, з метою поліпшення технічного стану приміщення здійснив ремонтні роботи по внутрішній та зовнішній обробці приміщення, його покрівлі, і сусіді не заперечують проти задоволення позову.
Проте зазначені висновки зроблені судом без повного і всебічного з’ясування дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін, з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Відповідно до ст. 376 ЦК України, якою керувався суд задовольняючи позов, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що предметом спору є нежитлове приміщення площею 39,7 кв.м. у житловому будинку № 5 по вулиці Отамана Головатого у м.Одесі.
28 березня 2003 року КП ДЄЗ «Пересипське» та ТОВ Багатопрофільна фірма «Суперфарма» в особі директора ОСОБА_1 уклали договір оренди зазначеного нежитлового приміщення строком до 13 червня 2006 року. Згідно договору орендодавець передав орендатору це приміщення на підставі розпорядження Суворовської районної адміністрації № 1071 від 27 серпня 2003 року. (а.с.19,35а-35ж)
Однак суд не звернув увагу на ці докази, не перевірив їх, та не з’ясував належним чином, яке відношення до спірного приміщення має позивач ОСОБА_1, з яких передбачених законом підстав він вимагає визнати за ним право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване у багатоквартирному житловому будинку, кому на час розгляду справи належить цей будинок та хто крім третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в ньому мешкає; не встановив осіб, яких безпосередньо стосується даний спір, права і інтереси яких можуть порушуватись.
Правовстановлюючі документи на спірне приміщення у справі відсутні і суд їх не витребував, належної оцінки їм не дав.
Незважаючи на це суд розглянув справу заочно за відсутності відповідача, а також третіх осіб, в тому числі КП ДЄЗ «Пересипське».
При цьому, вирішуючи питання про заочний розгляд справи, суд не звернув увагу на те, що відповідачем у справі є Одеська міська рада, як представник територіальної громади м.Одеси, і в порушення вимог ст. 224 ЦПК України розглянув справу по суті, не маючи даних про те, що саме Одеська міська рада повідомлена про час і місце судового засідання у встановленому законом порядку, що відповідно до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім того суд, встановивши, що спірне приміщення знаходиться в оренді, не притягнув до участі у справі в якості відповідачів Суворовську районну адміністрацію, розпорядженням якої спірне приміщення було передано в оренду юридичній особі, а також сторони договору оренди: КП ДЄЗ «Пересипське» і ТОВ Багатопрофільна фірма «Суперфарма», яких безпосередньо стосується даний спір, що згідно з п.4 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції
Таким чином, розглянувши справу за відсутності відповідача, суд всупереч вимогам статей 10,60,212,213,214 ЦПК України не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з’ясував належним чином які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин і яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Розгляд справи було проведено судом заочно поверхово та однобічно з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, заочне рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно не відповідає вимогам статей 213, 214, 215, 224, 226 ЦПК України і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
З урахуванням викладеного, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.4, 313, 314 ч.1 п.2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 11 грудня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: А.Є. Федорова
Судді: Л.Г. Ващенко
Л.М. Вадовська