УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22-3943/09 Головуючий у 1 інстанції: Чаус М.О.
Доповідач: Штелик С.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2009 року м. Київ
колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Штелик С.П.
суддів: Горелкіної Н.А., Ратнікової В.М.
при секретарі: Ленській І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Заслухавши доповідь судді Штелик С.П., пояснення осіб, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2009 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було повернуто.
Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції. При цьому посилається на те, що ухвала суду є незаконною, винесеною з порушенням норм процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції невірно застосовані норми ст. 111 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст.110 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть подаватися за місцем проживання позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти. Останнім спільним місцем проживання позивача з відповідачем була квартира АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності відповідачу.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи заяву позивачці, суд першої інстанції зазначив, що відповідач є громадянином Франції, проживає за межами України, а тому, враховуючи вимоги ст. 111 ЦПК України, справа не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва.
Однак погодитися з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 111 ЦПК України, підсудність справи про спір між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами, за клопотанням позивача визначається ухвалою судді Верховного Суду України. У такому самому порядку визначається підсудність справи про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за її межами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка та відповідач мають в Україні постійне місце проживання, дитина постійно мешкає та зареєстрована з матір»ю в Україні за адресою АДРЕСА_2, відвідує дошкільний навчальний заклад № 583. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 ( а.с.55).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для застосування в даному випадку вимог ст. 111 ЦПК України у суду першої інстанції не було.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до Дніпровського районного суду м. Києва для розгляду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317 ЦПК України , колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 лютого 2009 року скасувати.
Справу направити для розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду Укрш'ни протягом двох місяців.