Справа №22-3802/2009

УКРАЇНА

Головуючий у 1 інстанції - Горбань Н.І.

Доповідач - Українець Л.Д.

УХВАЛА

Іменем України

03 червня 2009 року     Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва

В складі: головуючого -     Українець Л.Д.

суддів     -    Амеліна В.І., Черненко В.А.

при секретарі     -    Мороз О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2009 року в справі за позовом Комунального підприємства «ЖЕО-112» Голосіївського районної в м. Києві Ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг.

встановила:

В серпні 2008 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 4 572 грн. 20 коп.

Мотивував свої вимоги тим, що ОСОБА_1, як власник квартири АДРЕСА_1 в м Києві, не вносить плату за житлово-комунальні послуги та витрати по утриманню будинку та прибудинкової території, в зв'язку з чим за період з 01 вересня 2005 року по 01 червня 2008 року виникла заборгованість на суму 4 572 грн. 20 коп.3азначену суму просив стягнути з відповідача.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2009 року позов КП «ЖЕО-112» Голосіївського районної в м. Києві ради задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 4 572 грн. 20 коп. боргу за житлово-комунальні послуги, судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 4 653 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначила, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: суд порушив ст.ст. 127,129 ЦПК України, не витребував у позивача документи, що підтверджують суму заборгованості та не перевірив, що є позивач належним кредитором. Суд не звернув уваги, що відповідач не зареєстрована у спірній квартирі та, що вона є інвалідом другої групи і тому з неї не підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, які суд стягнув на користь позивача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача плати за надані комунальні послуги та утримання прибудинкової території, суд обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 такі послуги отримувала, як власник житла.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача підтвердив, що плата за надані комунальні послуги була нарахована і ОСОБА_1 своєчасно отримувала щомісячно повний розрахунок плати за комунальні послуги та утримання прибудинкової території. На підтвердження цього надав суду ксерокопію наданих ОСОБА_1 розрахунків з яких вбачається, що в них чітко зазначено помісячна оплата за кожну надану комунальну послугу з зазначенням тарифів.

Доводи представника відповідача зводяться до того, що відповідачу хотілося б знати на підставі яких нормативно-правових документів встановлені саме такі тарифи на сплату комунальних послуг. Щодо правильності нарахувань та визначення суми заборгованості за цими нарахуваннями претензій до позивача не існує.

Не оспорює представник відповідача і того факту, що всі комунальні послуги надані і позивачем направлялись, а відповідач отримала квитанції про їх оплату. Нарахування проводилися на одну особу , яка фактично і проживала в квартирі.

Той факт, що відповідач не зареєстрована в квартирі, не є підставою вважати, що вона не повинна вносити плату за надані комунальні послуги, оскільки вона є власником квартири і відповідно до ст.383 ЦК України має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім»ї, інших осіб.

Щодо звільненні від сплати за комунальні послуги в зв»язку з не проживанням в спірній квартирі, то з такою заявою ОСОБА_1 в житловий орган не зверталася.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суд з»ясував всі обставини у справі, дав їм належну правову оцінку та дійшов правильного висновку, що відповідач має заборгованість по оплаті комунальних послуг та за утримання прибудинкової території в сумі 4 572 грн. 20 копійок.

На спростування висновків суду відповідач не надав будь-яких доказів.

Не ґрунтуються на законі і посилання в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, оскільки відповідач як інвалід другої групи звільнена від сплати судового збору за рахунок держави при зверненні до суду з позовом, а не від сплати судових витрат, передбачених ст. 88 ЦПК України.

Щодо відмови відповідачу в наданні нормативно-правових актів на підставі яких встановлені тарифи на комунальні послуги, то такі вимоги відповідачем до позивача не були заявлені.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.