ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

"07" серпня 2007 р.

Справа № 11/514

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                      Суддів:  Мирошниченко М.А., Шевченко В. В.,

 

при секретарі   - Волощук О.О.

за участю представників:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про перегляд за нововиявленими обставинами  

постанови Одеського апеляційного господарського суду

від 11.05.2005 року

у справі № 11/514

за позовом: Приватного підприємства „Стротек”

до відповідача: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області

про визнання договору дійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

          У грудні 2004 року приватне підприємство „Стротек” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі - Управління) про визнання дійсним договору міни 81/100 частини об’єктів нерухомого майна, розташованих по вул. Великій Морській, 52 в м. Миколаєві на роботи з ремонту та заміні внутрішніх мереж опалення, водопостачання та каналізації у комплексі будівель Управління в Миколаївській області за адресами: вул. Спаська, 41, вул. Декабристів, 5 та вул. Табірне поле, 5, укладеного 20.11.2004 року між сторонами та визнання за позивачем права власності на 81/100 частки об’єктів нерухомого майна, розташованих за вищевказаною адресою.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 18.06.2004 року між сторонами було укладено договір підряду № 33, за умовами якого позивач зобов’язався виконати роботи з ремонту та заміни внутрішніх мереж опалення, водопостачання та каналізації у комплексі будівель Управління, розташованих за вказаною вище адресою, а відповідач зобов’язався прийняти й оплатити виконані роботи. Додатковою угодою № 1 від 20.11.2004 року до даного договору було обумовлено, що відповідач розраховується з позивачем за виконані роботи шляхом передачі у власність об’єктів нерухомого майна, розташованих по вул. Велика Морська, 52 в м. Миколаєві, що належать йому на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Миколаївської міськради 01.12.2004 року, серія САА№ 277916, що випливає із змісту витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.12.2004 року № 5659390.

          Позивач виконав свої договірні зобов’язання повністю та виконав підрядні роботи загальною сумою 385 250,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт за листопад 2004 року.

          Відповідач також виконав свої зобов’язання та передав позивачеві у власність вищевказані об’єкти нерухомого майна, що підтверджується актом приймання –передачі від 01.12.2004 року.

          Однак міське БТІ відмовило позивачеві у реєстрації прав власності на зазначене нерухоме майно з посиланням на відсутність нотаріального посвідчення договору міни, від якого відповідач відмовляється. А тому, на  підставі ст. ст. 220, 392, 604, 715 ЦК України позивач просив про задоволення позову.

          Управління визнало позов вважаючи пред’явлені до нього позивачем  позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.03.2005 року у задоволені позовну відмовлено та визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 20.11.2004 року до договору підряду № 33 від 18.06.2004 року укладеному між сторонами.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2005 року у справі зазначене рішення господарського суду Миколаївської області скасовано з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності викладених у ньому висновків фактичним обставинам справи, позов задоволено повністю з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

          В основу постанови покладені висновки, що на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 277916 від 01.12.2004 року виданого виконавчим  комітетом Миколаївської міської ради та згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.12.2004 року № 5659390 відповідач є власником спірних об’єктів нерухомого майна, а Міністерство внутрішніх справ України враховуючи те, що це майно не використовується за призначенням, втратило експлуатаційний рівень, нерентабельність та збитковість його утримання, за погодженням з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області і на підставі свого наказу від 04.09.2002 року № 880, листом № 39/3-1026 від 12.11.2004 року запропонувало відповідачеві його списати та надало дозвіл на  передачу цього майна підрядній організації в порядку погашення заборгованості за виконані ремонтно –будівельні роботи.

У червні 2007 року Управління звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд вищезазначеної постанови за нововиявленими обставинами. Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що у січні  - березні цього року працівниками КРУ в Миколаївській області було здійснено перевірку фінансово –господарської діяльності Управління. У складеному за результатами перевірки акті зазначено, що на підставі Свідоцтва право власності на нерухоме майно серії САА № 277916, яке видане Миколаївською міською радою 01.12.2004 року та відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.12.2004 року № 5659390 Управлінню належать на праві спільної часткової власності 81/100 частки об’єктів нерухомого майна, розташованих в м. Миколаєві по вул. Великій Морській, 52, вартістю 143703 грн. Крім складських приміщень за вказаною адресою Управлінню належали адміністративні будівлі, гаражі та інші споруди. Проведеним візуальним оглядом відчужених будівель та території встановлено, що зазначене майно могло використовуватись для розміщення підпорядкованих Управлінню служб та підрозділів ще тривалий час.

Вважаючи, що встановлені в ході перевірки факти мають істотне значення для вирішення справи, заявник просить переглянути постанову суду апеляційної інстанції від 11.05.2005 року за нововиявленими обставинами та відмовити у позові.

          Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

          Як вказано у  пункті  5  постанови  Пленуму  Верховного  Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року за N 1, не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

    Аналогічне роз'яснення міститься у пункті 1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21 травня 2002 року за N 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами"  відповідно  до  якого до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

          У визначенні обставини нововиявленою необхідно виходити з такого.  На підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII ГПК. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.          

          Таким чином, в порушення положень Розділу ХІІІ ГПК України, в якості підстав для перегляду постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2005 року заявник посилається не на нововиявлені обставини, а обставини, на які сторони посилалися в обґрунтування своїх доводів та які досліджувалися господарськими судами в процесі  розгляду даної справи.           

          З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що  у задоволенні заяви Управління про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2005 року слід відмовити, а вказана постанова має бути залишена без змін.

Керуючись  ст.ст. 112 -114  ГПК  України, колегія суддів -,

У Х В А Л И Л А:

          У задоволенні заяви Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2005 року у справі № 11/514 за нововиявленими обставинами відмовити, вказану  постанову залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

            

Головуючий  суддя:                                                Бєляновський В.В.          

                                                       

 Судді:                                                                      Мирошниченко М.А.

                                                                                   Шевченко В. В.