ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
07.08.07 Справа№ 2/160-30/70А
Господарський суд Львівської області у складі:
судді Н.Мороз
при секретарі Н.Ходачкевич
За позовом: ДП „ТБМ-Теленет” ТзОВ ТРК„Телебойман”, м. Львів
до відповідача: Управління ПФУ в Галицькому районі м. Львова
про визнання протиправним та нечинним рішення
Представники:
від позивача: Біла О.В.-предст.
від відповідача: Савицька І.С.-пров.спец.
Права та обов”язки сторонам роз”яснено у відповідності до ст.ст.48,51 КАС України.
Суть спору:
Позов подано ТзОВ ТРК „Телебойман”, м. Львів до Управління Пенсійного фонду в Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та нечинним рішення про застосування фінансових санкцій №1328 від 28.11.2006р.
Ухвалою господарського суду від 22.02.2007р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 15.03.2007р.
Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами суду, в судовому засіданні оголошувалась перерва.
За клопотаннями представників сторін, справу розглянуто у більш тривалий термін, ніж встановлено ст. 122 КАС України.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що ДП „ТБМ-Теленет” ТзОВ ТРК „Телебойман”, м. Львів є платником єдиного податку, здійснення діяльності якого проводиться у відповідності до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва”. Зазначив, що п. 1 ч. 8 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 р. встановлено розмір страхових внесків лише для тих страхувальників, які є платниками збору на обов”язкове державне пенсійне страхування та не встановлює його для тих страхувальників, які не є платниками збору на обов”язкове державне пенсійне страхування. Крім того зазначив, що згідно акту перевірки від 22.11.2006р. заборгованість по сплаті внесків до Пенсійного фонду на кінець перевірки становила 31785,91 грн., проте розрахунок фінансової санкції відповідачем здійснено виходячи із суми 139054,75 грн., що є порушенням п.9 ст.106 вищезазначеного Закону. Ствердив, що матеріали перевірки не дають можливості чітко визначити конкретну суму коштів, що надійшли на рахунок Пенсійного фонду із сплаченого підприємством єдиного податку, оскільки акт не містить суми зарахованої за період 21.07.2006р.-21.11.2006р. Позов просить задоволити.
Відповідач у запереченні на позов № 2779/06-25 від 14.03.07р. та поясненні №5011/06-25 від 18.05.2007р. зазначив, що відносини, які виникають між суб”єктами системи загальнообов”язкового державного пенсійного страхування, регулюються виключно нормами Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до ст. 18 згаданого Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших платежів, що складають систему оподаткування. Крім цього, законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. В позові просить відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив наступне.
УПФ в Галицькому районі м. Львова проведено перевірку правильності нарахування, порядку обчислення і строків сплати внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування ДП „ТБМ-Теленет” ТРК ТзОВ „Телебойман”, про що складено акт від 22.11.2006р.
Як вбачається з даного акту, в ході перевірки встановлено, за період липень-жовтень 2006р. в рядку 2 розрахунків суми страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування платник не показував фактичних витрат на оплату праці, на які нараховуються страхові внески за ставкою 31,8%; у графі 7 розрахунку сум страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2006р. відображено зменшення страхових внесків в сумі 115941,45 грн., нарахованих на ФОП за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. та з 01.04.2005р. по 31.06.2006р., що призвело до заниження сум страхових внесків на загальну суму 139054,75 грн. Крім того, в акті зазначено, що за спірний період із сплати єдиного податку зараховано 42% на рахунок Пенсійного фонду -6951 грн.
Відтак, відповідачем в результаті перевірки донараховано позивачу 139054,75 грн. страхових внесків на загальнообов”язкове пенсійне страхування за ставкою 31,8 % за період липень-жовтень 2006р. У зв”язку з донарахуванням зазначеної суми УПФ в Галицькому районі 28.11.06р. прийнято рішення № 1328 про застосування до ДП „ТБМ-Теленет” ТзОВ ТРК „Телебойман” фінансових санкцій в розмірі 8815,94 грн.(в матеріалах справи).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Статтею 5 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Пунктом першим статті 11 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сілвськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У статті 18 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № І058-ІУ зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Законом України “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування” № 400/97ВР та Законом України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.
Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.
Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” № 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать Закону і застосуванню не підлягають. Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в його постанові від 21 листопада 2006 р.
Крім цього, статтею 19 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № І058-ІУ встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Отже, донарахування пенсійним органом страхових внесків до Пенсійного фонду України, виходячи з суми оплати праці (грошового забезпечення) працівників, обгрунтовані.
Згідно з п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № І058-ІУ за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
За наведених обставин, рішення УПФ в Галицькому районі м. Львова № 1328 від 28.11.2006р. прийняте із дотриманням норм чинного законодавства, у зв”язку із чим вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Судові витрати у справі слід залишити за позивачем.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 89, 94, 158, 160, 163, 167, 258, 263 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя