Справа № 2-411/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А  Ї Н И

15 березня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді       Крамара О.В.

при секретарі -                Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Кредитної спілки “Фінансово-кредитна компанія “Українські кредити” в інтересах Дрогобицького відділення КС”ФКК “Українські кредити” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в  :

В листопаді 2010 року КС “ФКК “Українські кредити” звернулась в суд з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором № 90 від 08 серпня 2008 року та договором поруки № 90-П від 08 серпня 2008 року у розмірі 31367 грн. 03 коп. (тридцять одна тисяча триста шістдесят сім) гривень 03 копійки, а також витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 грн. 00 коп. та витрат по сплаті судового збору стягнути в користь держави.

В підтвердження позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є членом Кредитної Спілки "Фінансово-Кредитна Компанія "Українські кредити", їй як члену КС "ФКК "Українські кредити", на підставі власної заяви, було надано кредит у сумі 10000 (десять тисяч) гривень, про що було укладено кредитний договір № 90 від 08 серпня 2008 року.

Одночасно з наданням кредиту ОСОБА_1, КС "ФКК "Українські кредити" з громадянкою ОСОБА_2 уклали договір поруки № 90-П від 08 серпня 2008 року. Згідно п. 1 Договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед КС "ФКК "Українські кредити" за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 усіх своїх зобов'язань по Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору проценти за користування кредитом нараховуються із розрахунку 36% на рік від суми наданого кредиту. Згідно п. 3.2 та п. 3.3 Договору погашення основної суми кредиту та відсотків, нарахованих за користування кредитом, необхідно здійснювати в термін, який зазначено у Додатку № 1 до вищевказаного Договору. У випадку порушення термінів сплати, зазначених у Додатку № 1, відповідно до п. 3.7 Договору КС "ФКК "Українські кредити" нараховує відсотки в розмірі 0,5% від суми залишку неповернутого кредиту за кожен день затримки платежу.

В порушення п. 3.2 та п. 3.3 Договору ОСОБА_1 систематично не сплачує внески в рахунок погашення тіла кредиту та відсотки, нараховані за користування кредитом. КС "ФКК "Українські кредити" неодноразово в телефонному режимі нагадували ОСОБА_1 щодо заборгованості, що утворилася станом на 10 квітня 2009 року КС "ФКК "Українські кредити" звернулись до ОСОБА_1 з вимогою щодо сплати боргу в добровільному порядку. Незважаючи на неодноразові попередження погашення кредиту та процентів ОСОБА_1 не здійснює, що дає право КС "ФКК "Українські кредити" стягнути наданий кредит та відсотки за користування ним. Беручи до уваги те, що умови Договору було порушено ОСОБА_1, поручителю – ОСОБА_2 10 квітня 2009 року також було направлено вимогу про необхідність виконання умов Договору поруки в частині погашення заборгованості перед КС "ФКК "Українські кредити". Згідно п.3.1.5 Договору поруки поручитель, повинен в десятиденний термін з моменту отримання вимоги щодо сплати заборгованості, яка утворилася, виконати зобов"язання перед КС "ФКК "Українські кредити". Вимоги КС "ФКК "Українські кредити" про повернення кредитних коштів по теперішній час лишилися без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок   позичальника  повернути   позику   частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу .

Внаслідок невиконання позичальником ОСОБА_1 та поручителем ОСОБА_2 умов кредитного договору та договору поруки станом на 09.11.2009 року утворилася заборгованість на суму 31367,03 грн., яка складається з наступного:  заборгованість за тілом кредиту - 9016,67 грн.; відсотки, нараховані за користування кредитом – 3045,79 грн.; відсотки, нараховані згідно п. 3.7 вищезазначеного Договору – 19304,57 грн. Враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно відшкодувати заборгованість відмовляються, в них виникла необхідність звернутися з даним позовом в суд.

В судовому засіданні представник позивача-Космін Ганна Йосипівна, пояснила, що між КС “ФКК “Українські кредити”(Кредитор) та ОСОБА_1.(позичальник) був укладений кредитний договір, згідно, якого Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах строковості, платності, зворотності, забезпеченості та цільового використання грошові кошти (кредит), а Позичальник зобов'язується повернути його Кредитору на умовах, що передбачені цим Договором. В якості забезпечення виконання Позичальником своїх боргових забовязань. Кредитор в день укладання цього договору укладає договір поруки.

Згідно п. З.1. Кредитного договору Позичальник зобовязується сплачувати Кредитору проценти за користування кредитом за фактичний час користування грошовими коштами Кредитора з розрахунку 36 процентів річних.

п. З.2. Кредитного договору зобов’язує Позичальника повернути кредит та проценти за його використання у відповідності до графіка повернення основної суми кредиту, який є невідємною частиною данного Договору.

Враховуючи те, що Позичальник порушує зобов'язання та не погашає кредит наступають правові наслідки передбачені п.3.7. Кредитного договору, а саме:"При порушені строків сплати кредиту та (або) процентів за користування кредитом більше ніж на один календарний день, Кредитор може в односторонньому порядку застосувати коефіцієнт збільшення процентної ставки кредитування у розмірі 0.5% від залишку кредиту за кожен день затримки Позичальника до повного погашення заборгованості зі сплати процентів та (або) кредиту, а Позичальник повинен сплачувати Кредитору проценти з урахуванням коефіцієнта збільшення."

Застосування Кредитором, у тому числі - збільшення, процентної ставки - це зміна умов зобов'язання, яка передбачена Кредитним договором та Цивільним кодексом України. Зокрема ст.   611 “Правові наслідки порушення зобов'язання”, яка говорить, що:

1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від.зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди".

Передбачене п.2 і п.З - це різні правові наслідки. Зміна, у тому числі - збільшення, процентної ставки - це зміна умов зобов'язання, а штраф - це сплата неустойки. Застосування коефіцієнта збільшення процентної ставки є зміною умов зобов'язання та не є формою відповідальності за порушення умов кредитного договору, тобто не є неустойкою (пенею/штрафом) тощо".

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заперечення на позовні вимоги, згідно даного заперечення позовні вимоги визнає частково, виходячи з наступного, згідно п. 3.7 вищевказаного договору передбачена відповідальність Позичальника при порушенні строків сплати кредиту у розмірі 0,5% від залишку кредиту за кожний день затримки. Як видно із ст. 549 Цивільного Кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення. З цього слід зробити висновок, що пункт 3. 7 договору є формою пені, яку Кредитор чомусь назвав процентами.

Частиною 3 статті 551 Цивільного Кодексу України передбачено, що розмір неустойки(пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин.

Згідно ст. 22 Цивільного Кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи, що вигода кредитора полягає у наданні кредитів під встановлений процент, то втрати даної вигоди, тобто збитки, полягають у неотриманні процентів.

Враховуючи, що кредитним договором передбачено відсотки в розмірі 36 % річних, сума відсотків, на які б міг розраховувати кредитор в разі вдалого розміщення 9016,67 грн., становить: 9016,67 х 36 % : 365 днів в році х 582 дні( з 08.08.2010 року по 12.03.2010 року) = 5175,81 грн.

Оскільки позивач вимагає сплати основного боргу 9016,67 грн., відсотків 3045,79 грн., то його збитками буде різниця між очікуваним доходом та заявленим вимогами, тобто 5175,81 грн. – 3045,79 грн. = 2130,02 грн.

На підставі викладеного вони визнають суму боргу в розмірі 9016,67 грн., відсотки за користування кредитом 3045,79 грн. та 2130,02 грн. додаткових відсотків(пені), а всього 14192,48 грн.

Враховуючи загальне погіршення фінансового становища усіх громадян України та погіршення зокрема її фінансового становища, а також те, що вона в даний час не працює, частково визнає позовні вимоги просить при вирішенні позову не виходити за межі збитків, які завдані позивачу, що буде і законно і справедливо.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі за наступними підставами:  08.08.2008 року  між Кредитною Спілкою «Фінансово-Кредитна Компанія «Українські кредити» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 90, згідно якого остання отримала кредит у сумі 10000 грн. та зобов'язана щомісячно погашати частину кредиту згідно графіку погашення та сплачувати плату за користування кредитом у розмірі 36% на рік. Одночасно з наданням кредиту ОСОБА_1, був укладений договір поруки № 90-П від 08 серпня 2008 року з ОСОБА_2 Згідно п. 1 Договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед КС "ФКК "Українські кредити" за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 усіх своїх зобов'язань по Договору

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Ст. 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.  

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити  проценти.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання.

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку і за порушення зобов’язання боржником поручитель відповідає перед кредитором. Крім цього згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, тобто поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки

Судом встановлено, що відповідачі порушують умови кредитного договору, не погашають заборгованість за кредитом  і  за процентами за  користування  кредитом,  що підтверджуються матеріалами справи - копією кредитного договору, копією графіку повернення основної суми кредиту та погашення процентів, копією договору поруки, копією особової картки позичальника, витягом із Статуту, копією свідоцтва про реєстрацію КС «ФКК «Українські кредити» та іншими.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути солідарно заборгованість за кредитом у розмірі 31367 грн. 03 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому на підставі ст. ст. 79, 81, 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути солідарно судовий збір в користь держави та витрати на інформаційно технічне забезпечення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 74, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 543, 553-554, 1054 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь Кредитної спілки “Фінансово-кредитна компанія “Українські кредити” суму заборгованості за кредитним договором № 90 від 08 серпня 2008 року та договором поруки № 90-П від 08 серпня 2008 року у розмірі 31367 грн. 03 коп. (тридцять одну тисячу триста шістдесят сім) гривень 03 копійки, та 15 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 313,68 грн. судового збору в дохід держави та 105,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя                                                                              О.В.  Крамар