П О С Т А Н О В А                   Справа № 2-а-372/10

                                                                    Ім'ям України                

   08 червня 2010 року                                                                                                м. Полтава

       Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді                                         Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                  Севідовій Л.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

                                                               В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 у жовтні 2009 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача - УДАІ ГУМВС України у Полтавській області прохаючи поновити строк на оскарження та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 212563 від 17 червня 2009 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у сумі 300 гривень (а.с. 1-6). У ході розгляду справи змінив свої позовні вимоги, визначивши відповідачем УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області (а.с. 25-28).  

         В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що постановою державного виконавця Октябрського відділу ДВС Полтавського міського управління юстиції від 08 вересня 2009 року відкрито виконавче провадження з виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 212563 від 17 червня 2009 року про стягнення з нього штрафу у сумі 300 гривень. По наявність такої постанови не знав і тому оскаржив її не у встановлений законодавством строк. З цих підстав прохає продовжити строк на її оскарження. Вважає постанову такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства України з наступних підстав. Постанова винесена за наслідками застосування фіксації порушень правил дорожнього руху приладом «Візир», у відповідності до вимог ст. 14-1 КпАП України, який не є засобом фіксації, що працює у автоматичному режимі, як того вимагає зазначена стаття. Тому фіксація не відповідає вимогам закону. Крім того, фіксація застосовано у порушення вимог ст. 307 ЦК України, так як згоди на зняття його на прилад «Візир» він не давав, а згідно з вимогами цієї статті зйомка без його згоди допускається лише тоді, якщо проводиться на вулиці засобами, що діють у автоматичному режимі. Також працівник ДАІ при фіксації швидкості руху його автомобіля діяв приховано. Згідно з вимогами п. 12.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України, затвердженого наказом МВС України 13 листопада 2006 року за № 1111, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 року за № 1243/13117, нагляд за дорожнім рухом може бути відкритим, прихованим чи змішаним. Згідно з п. 12.12.13 цієї Інструкції, за всіма виявленими випадками порушення Правил дорожнього руху складається протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Також до роботи з приладом «Візирем» допускаються працівники, які здали заліки із застосування цього приладу, а сам прилад повинен пройти метрологічну перевірки на відповідність його встановленим стандартам. Його ніхто не спиняв, протоколу не складав, він не знає, чи є прилад, яким велася зйомка технічно справним, чи має працівник, який його застосував, відповідні навички, а тому постанова, яка винесена на підставі цього протоколу, не відповідає вимогами зазначеної Інструкції і винесена з порушенням законодавства.            

         У судове засідання не з’явився, звернувся із письмовою заявою про  розгляд справи за його відсутності, свої позовні вимоги підтримав (а.с. 22).

         Представник відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з’явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 30).  

         З'ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх наданими позивачем  доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

         Судом встановлено, що 17 червня 2009 року інспектором ДПС Новомосковської РДПС УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області Шамраєм О.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 212563 згідно з якою 17 червня 2009 року, о 07 годині 18 хвилині, на 224 км. автодороги Знамянка-Луганськ, у м. Підгородньому, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Хюндай, державний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 99 км/год, чим перевищів встановлену у населеному пункті швидкість на 39 км., порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України і визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначеного правопорушення, піддав його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 300 гривень (а.с. 7).  

         Нормою ч. 2 ст. 8 Конституції України встановлено, що звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі конституції України гарантується. Згідно із вимогою ч. 1 ст. 14-1 КпАП України, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими у автоматичному режимі  спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів; нормою ч. 2 цієї статті передбачено право власника (співвласника), у випадку вчинення правопорушення не ним, а іншою особою, протягом 10 днів зо дня отримання постанови про накладення штрафу, повідомити про це орган, який виніс постанову. Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є, наряду з іншими, дані, встановлені показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Нормою ст. 289 КпАП України встановлено, що скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів зо дня винесення постанови. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до вимог ч.ч. 4 та 5 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, а якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.        

          З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обстави справи випливає наступне. Відповідачем не надано суду ніяких об’єктивних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення. З цих підстав, внаслідок недоведеності вини позивача у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 212563 від 17 червня 2009 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, підлягає скасуванню.

         Винесення зазначеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності порушує його право, передбачене ст. 7 КпАП України, відповідно до якого, ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, у відповідності до принципу суворого дотримання законності.      

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14-1, 7, 247, 251, 287-289 КпАП України, ст.ст. 3, 7-11, 71, 99, 100, 102, 160-163 КАС України, -

                                                            П О С Т А Н О В И В:

         Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити у повному обсязі.

         Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 212563 від 17 червня 2009 року, винесену інспектором ДПС Новомосковської РДПС УДАІ ГУМВС України у Дніпропетровській області Шамраєм О.В. про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України – скасувати.

         Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів зо дня її проголошення, а після складенні постанови у повному обсязі - протягом 10 днів зо дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через Октябрський районний суд м. Полтави.

         Постанова набирає законної сили протягом 10 днів зо дня її проголошення, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

 Суддя                                                                                                              І.Ю. Литвиненко