Справа № 2 - 2368/2010р.

РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2010 року     Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючої – судді     Стоілової Т.В.

               при секретарі -         Бурковській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Красноармійському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2007-2009 роки як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

    12 квітня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красноармійському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2009 року як дитині війни в сумі 3713,40 грн., відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни".

    В обґрунтування позову зазначила, що відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" вона має статус «дитини війни», у зв’язку з чим, у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2009 роках їй така допомога не виплачувалась.

    Позивачка вважає, що положення Закону України «Про державний бюджет України за 2007р.» в частині зупинення дії ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п.2, п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» позивачка вважає неможливим їх застосування з 01.01.2008р.

    Враховуючи вищевикладене, позивачка просить суд визнати дії неправомірними та стягнути недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2009 року як дитині війни в сумі 3713,40 грн. відповідно до вимог ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-15, в редакції, яка діяла в цей період у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позивачка у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі (а.с.17).

    Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Красноармійському районі  у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представників (а.с.22). На адресу суду надійшли заперечення проти позову, в яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», Кабінету Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» призупинена. Законодавче питання не було врегульовано стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України. На цей час чинною є Постанова КМУ №530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, підвищення проводиться у твердих розмірах. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає не законними, просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с.23).

    Суд,     з’ясувавши обставини справи та дослідивши докази по справі у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

            В судовому засіданні встановлено, що позивачка має правовий статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням №НОМЕР_1 (а.с.8).

    Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., що набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 %  мінімальної пенсії за віком.

    Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-4 «Про державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає право на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

    Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено.

    Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», визнанні такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.

    Відповідно до ст.62 Закону України  «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня 2007 р. – 410,06 грн., з 01 жовтня  2007 р.– 415,11 грн.

    Тобто, за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. позивачка має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% / 31х23дні+ 410,06 грн. х 2 х 30%+ 415,11 грн. х 3 х 30%).      

     Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 внесено зміни до Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України, тобто визнані неконституційними.

    Таким чином, вимоги позивачки, щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду в Красноармійському районі  Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2008 році підлягають задоволенню лише з 22 травня 2008 року.

    Згідно  Закону  України "Про державний бюджет  України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив з 1 січня-470 грн., з 1 квітня-481 грн., з 1 липня-482 грн., з 1 жовтня-498 грн.

    Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з січня 2008р.-47грн, з квітня 2008р. 48,10грн., з липня 2008р. – 48,20грн., з жовтня 2008р. – 49,80грн., суд приходить до висновку, що за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» з вирахуванням сплачених відповідачем позивачу сум допомоги в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком,  відповідач повинен донарахувати позивачу 715,23грн. із розрахунку: (481 грн. х 30% / 31 х 10дн. - 481 грн. х 10% /31 х 10дн. + 481грн. х 30% - 481 грн. х 10 % + 482грн х 3 х 30 % - 482 грн. х 3 х 10 % + 498 грн. х 3 х 30 % - 498гри, х 3 х 10%).

    Згідно довідки відповідача позивачці у 2009 році підвищення до пенсії як «дитині війни» виплачувалося в сумі 49,80 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 28  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто в розмірі 498 грн., з 1 листопада 2009 року-573 грн.

      Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у  твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн., з  01 жовтня – 49,80 грн.

Але, суд вважає безпідставними посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено обчислення державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у твердих розмірах та визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Закону України  «Про соціальний захист дітей війни». Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком та  щомісячної державної допомоги дітям війни.

           Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26.12.2008 р. № 835-VI не передбачено обмежень у застосуванні на 2009 р. ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26.12.2009 р. № 835-VI, суд приходить до висновку, що з 01.01.2009 р. відповідач виплачує позивачу, як дитині війни, підвищення у твердих розмірах у розмірі 49,80 грн. в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком, а тому вимоги позивача в цій частині є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

    Розрахунок недоплаченої суми державної соціальної допомоги за 2009 рік слід робити виходячи з мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність) встановленого Законом України "Про державний бюджет України" на 2009 рік, який складає - з 01.01.2009 року по 01.10.2009 року 498 грн. щомісячно, з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року по 573 грн. З врахуванням того, що у позивачки за 2009 рік доплата до пенсії склала 597,60 грн., суд вважає, що відповідачем їй слід зробити перерахунок та  доплату до пенсії  із розрахунку: (498 грн. х 10 міс. + 573 грн.  х2 міс.) х 30% -597,60 грн. = 1240,20 грн.

    Всього за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року недоплачено щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни - 2666,34 грн. (710,91 грн. + 715,23 грн. + 1240,20 грн.).

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивачки про визнання відмови відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, противоправною за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року є обґрунтованими і їх слід задовольнити та стягнути з відповідача УПФ в Красноармійському районі  Донецької області на користь позивачки ОСОБА_1  недоплачену суму щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни - 2666,34 грн.

    В іншій частині позовних вимог слід відмовити як необґрунтованих.

    Керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни", ст.ст. 8, 22, 55, 95  Конституції України, ст.ст. 15, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Красноармійському районі  Донецької області з невиплати ОСОБА_1  щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

    Стягнути з відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Красноармійському районі  Донецької області на користь позивачки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, недоплачену суму щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня  2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року у розмірі 2666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 34 копійки.

    В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1  відмовити як необґрунтованих.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: