Справа № 2-а-220/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 березня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого - судді       Крамара О.В.        

при секретарі -                Малик О.Я.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі справу за позовом ОСОБА_1 до Державного комунального підприємтсва “Будинкова управа №3”  виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області про спонукання до вчинення дії,-

в с т а н о в и в :

16.02.2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просить спонукати Державне Комунальне підприємство “Будинкова управа № 3” виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, надати відповідь на її заяву № 57 від 09.02.2009 року.

В обгрунтування заявлених вимог посилається, на те, що в грудні 2008 року, у її ванну кімнату почав поступати чадний дим, через вентиляційну решітку. Вона звернулась у ДКП “БУ № 3”, на балансі якого перебуває її будинок, у якому вона живе, проте останні не відреагували.

09 лютого 2009 року, вхідним № 57, до КП “БУ № 3”, нею було подано письмову заяву, про виділення чадного диму, у квартирі 6, оскільки станом на сьогоднішній день їй відповіді так і не надали, то вона змушена звернутися з даним позовом в суд за захистом своїх інтересів.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з вищевикладених підстав, просить їх задоволити.

Представник відповідача Мудрик Мирослава Федорівна пояснила, що відповідачу вже надавалась відповідь на вказану заяву, про те вона називає таку відповідь відпискою, і мабуть хоче іншої відповіді, якої бути не може. Заперечила щодо задоволення позовних вимог, просила відмовити в позові за безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ст. 20 ЗУ “Про звернення громадян” - звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

    Як вбачається з матеріалів справи 09.02.2009 року ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою до Державного комунального підприємтсва “Будинкова управа №3” виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, в якій просить допомогти в ситуації яка склалася в неї.

      Згідно довідки виданої 12.03.2010 року ЦПЗ №3, на ім’я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.02.2009 року по 01.04.2009 року жодної кореспонденції не поступало.

Таким чином виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що вимога про спонукання до вчинення дій підлягає до задоволення, оскільки відповідач в порушення норм законодавства не надав, належної відповіді позивачу.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.71, 158-163, 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

       Адміністративний позов задоволити.

       Зобов”язати Державне комунальне підприємтсво “Будинкова управа №3” виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області, надати відповідь на заяву ОСОБА_1 зареєстрованої у вхідному журналі за № 57 від 09.02.2009 року.

       Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

        Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті

Суддя                                                                                  О.В. Крамар