Справа №3-226/2010р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2010 року, м. Жовті Води
Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Хорошенко В.М., розглянувши справу про вчинення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Саксагань П’ятихатського району Дніпропетровської області, громадянином України, директором Товариства з обмеженою відповідальністю ?есна”, проживаючим в АДРЕСА_1;
адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ :
З гідно протоколу про адміністративне правопорушення №04-04-92/14 від 19 квітня 2010 року, складеного головним державним інспектором праці територіальної інспекції праці Держнаглядпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_2, директор Товариства з обмеженою відповідальністю ?есна” ОСОБА_1 (на якому за штатом 2 працівники – сам директор ОСОБА_1 і головний бухгалтер ОСОБА_3.) порушив вимоги законодавства про працю, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що згідно ст. 24 Закону України ?ро оплату праці” і ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Але директором ТОВ ?есна” ОСОБА_1 порушуються ці вимоги: заробітна плата виплачується один раз на місяць, і станом на 19 квітня 2010 року не виплачена самому ОСОБА_1 та головному бухгалтеру ОСОБА_3 заробітна плата за березень 2010 року в сумі 538 грн. 01 коп.; окрім того, не проведено повний розрахунок з засновником Товариства і його колишнім директором ОСОБА_4,й заборгованість підприємства перед ним становить 3100 грн. 20 коп.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що заробітна плата працівникам ТОВ ?есна” виплачується один раз на місяць без авансу згідно власноручних заяв кожного з цих працівників. Окрім того, засновником Товариства і його колишнім директором ОСОБА_4 подано власноручну заяву, в якій, той з метою збереження підприємства від банкрутства, просить направляти грошові кошти, в першу чергу, на розвиток підприємства і відновлення його платоспроможності, і лише після цього провадити з ним остаточний розрахунок. Окрім того, з банківської довідки вбачається, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, а кошти підприємства у квітні 2010 року були використані саме на виплату заробітної плати та обов”язкових платежів, зборів і податків.
За таких обставин не можна стверджувати, що директор ТОВ ?есна” ОСОБА_1 умисно порушує вимоги ст. 24 Закону України ?ро оплату праці” і ст. 115 КЗпП України щодо періодичності виплати заробітної плати, і що цим порушуються трудові права працівників, бо сторони за обопільною згодою досягли умов щодо оплати праці, й ініціатива в цьому належить самим працівникам, що відповідає положенням ст. 21 КЗпП України про зміст трудового договору. Фактично заборгованість по виплаті заробітної плати існує лише перед колишнім директором (і водночас засновником Товариства, його учасником) ОСОБА_4, нинішнім директором ОСОБА_1 і головним бухгалтером ОСОБА_3, тобто – перед особами, які й є відповідальними за дотримання вимог законодавства про оплату праці, і суб”єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КЗпП України. Вони б могли нести відповідальність у разі порушення не власних прав, а законних прав та інтересів інших працівників підприємства, а цього у даному випадку немає.
Згідно загальних правових засад обов”язковою підставою для адміністративної відповідальності є вина. Так, відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, сам по собі факт наявності порушень на підприємстві вимог законодавства про періодичність виплати заробітної плати ще не є безумовною підставою для притягнення керівника цього підприємства до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення. Для цього має бути доведена вина цієї особи у порушенні на підприємстві вимог законодавства про працю.
За змістом ч.1 ст. 41 ч.1 КУпАП це праворушення (порушення встановлених термінів виплати заробітної плати та виплата її не в повному обсязі) вчиняється умисно.
Виходячи з цього та конкретних фактичних обставин, по справі повинно бути доведено, що директор підприємства ОСОБА_1, маючи можливість своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату, умисно не робив цього (наприклад, замість виплати заробітної плати використовував кошти підприємства на інші цілі).
Однак жодних доказів на підтвердження цього не надано. З акту перевірки вбачається, що порушень щодо цільового використання коштів підприємства встановлено не було. Таким чином, наведені вище заперечення ОСОБА_1 не спростовані.
Тому суд вважає, що відсутні достатні докази вини ОСОБА_1 в умисному порушенні вимог законодавства про оплату праці. Таким чином, в цій частині в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 ч.1 КпАП України.
Окрім того , у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що відповідно до п.2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 вересня 1993 року №58, з кожним записом, який заноситься в трудову книжку на підставі наказу (розпорядження) власник або уповноважений ним орган повинен ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова форма П-2, яка затверджена наказом Міністерства статистики України від 25 грудня 2009 року №495), в якій має відтворюватися відповідний запис із трудової книжки. Однак у ТОВ ?есна” відсутні особові картки за вказаною формою.
Наряду з цим інспектором праці до справи залучено копії особистих карток по формі П-2 на ТОВ ?есна”, які на час перевірки існували, але складені вони за формою, що діяла раніше, до затвердження у грудні 2009 року нової форми.
Відповідно до ст. 9 КУпАП обов’язковою складовою частиною будь-якого адміністративного правопорушення є суб*єкт, а також об*єкт правопорушення (суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на які посягає правопорушення).
За змістом ст. 41 КУпАП об”єктом цього правопорушення є встановлені законодавством права громадян на працю, на оплату працю, на охорону праці, на соціальний захист у випадку втрати годувальника чи працезатності, та інші права громадян відповідно до чинного законодавства. У даному ж випадку зазначене в протоколі порушення порядку ведення статистичник особистих карток працівників не посягає на зазначені права працівників, і тому в даному випадку відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.
Згідно п.1 ст. 247 К УпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу алміністративного правопорушення.
На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 221, 247, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ :
Провадження по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, – закрити у зв”язку з відсутністю в його діях складу цього правопорушення.
Ця постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим і його представником або на неї може бути внесено протест прокурором протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтоводський міський суд .
Суддя:
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на справу про адміністративне правопорушення
- Номер справи: 3-226/2010
- Суд: Золочівський районний суд Львівської області
- Суддя: Хорошенко Василь Миколайович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.10.2015
- Дата етапу: 08.10.2015