№2-1411/2010

 ЗАОЧНЕ     РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ     УКРАЇНИ

05 травня 2010 року                                                                                   Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

в складі: головуючого судді         Федоріщева С.С.

при секретарі                                                 Драгунцевій С.М.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права користування житловим приміщенням, видачу ордеру на житлове приміщення, укладення договору найму житлового приміщення, визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом і просить визнати за ним право користування житловим приміщенням, зобов’язати видати ордер на житлове приміщення, укласти договір найму житлового приміщення, та визнати особу такою, що втратила право користування квартирою. В обґрунтування позову вказує, що за рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради від 24.02.1978 року її дядько ОСОБА_2 отримав двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, в якій проживав з родиною до 2004 року. У 2004 році, після залиття квартири внаслідок прориву центрального опалення, з дозволу дядька ОСОБА_2 і його доньки ОСОБА_3 вона поселилася в квартирі і мешкає там до цього часу. Під час проживання в указаному помешканні вона самостійно здійснювала оплату комунальних послуг, проводила поточний ремонт квартири. Фактично вони проживали однією сім'єю. Квартира складається з двох кімнат, загальною площею 28,5кв.м. В січні 2007 року ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 повідомили її, що знайшли для себе житло у вигляді двокімнатної квартири в м. Дніпропетровську, що буде кращим з урахуванням місця роботи ОСОБА_3 в м. Дніпропетровську, в зв'язку з чим вони переїхали мешкати у інше місто, залишивши їй квартиру та надавши їй право проживати і оформити на себе вказане житло самостійно. На протязі 2007 року цілий рік вона спілкувалася з ОСОБА_3 за телефоном, але потім в 2008 році телефон ОСОБА_2 перестав відповідати, тому нажаль між ними зв'язок перервався. З цього часу вона ніяких перешкод у проживанні в зазначеній квартирі їм не чинила, продовжувала очікувати їх приїзду або повідомлення від них щодо їхнього місцезнаходження чи засобів зв'язку для відновлення спілкування. Мешкала за вказаною адресою й платила комунальні послуги. Ключі від вхідних дверей у відповідачів були, замки на вхідних дверях квартири ніхто не міняв. З питання вчинення їм перешкод у користуванні квартирою відповідачі ні в які органи не зверталися. З урахуванням того, що з 2007 року вона постійно проживає у спірній квартирі по теперішній час як член сім'ї наймача і одноособово сплачує плату за користування житлом та комунальні послуги, робить поточний ремонт, утримує квартиру в належному стані, тому вважає, що правомірно набула права користуватися цією квартирою. Відповідачі, не проживають в квартирі з січня 2007 року по теперішній час, маючи інше краще житло, добровільно залишили своє житло надавши його їй, тим самим втратили право користування житловим приміщенням, оскільки повністю мені довіряють, надавши право користуватися квартирою на власний розсуд. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Згідно наданої суду заяви просить справу розглянути в його відсутність, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені згідно з вимогами ст.76 ЦПК України,  причини неявки у судове засідання згідно з вимогами ст.77 ЦПК України суду не повідомили, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачами відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутність. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України - суд зважаючи на наявність законних підстав приходить до висновку про можливість у відповідності до вимог ст.169 ЦПК України ухвалити рішення про задоволення позову на підставі наданих сторонами доказів, без вислуховування особистих пояснень відповідачів по справі.

Представник Виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська, - відповідача по справі в судове засідання не з’явився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, згідно наданої суду заяви, просить справу розглянути у його  відсутність.

Представник, притягнутої в якості третьої особи, ТОВ «Абонент ХХІ» в судове засідання не з’явився, про день та час судового засідання був належним чином повідомлений, надав суду заяву, просить справу розглянути в їх відсутність, з позовом згодні.

Представник, притягнутої в якості третьої особи, Відділу громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ м. Дніпродзержинська в судове засідання не з’явився, про день та час судового засідання був належним чином повідомлений, надав суду заяву, просить справу розглянути в їх відсутність, з позовом згодні.

Судом досліджені докази по справі: досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх  у судовому засіданні.

Враховуючи заяви сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, з’ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини: За рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради від 24.02.1978 року її дядько ОСОБА_2 отримав двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, в якій проживав з родиною до 2004 року. У 2004 році, після залиття квартири внаслідок прориву центрального опалення, з дозволу дядька ОСОБА_2 і його доньки ОСОБА_3 вона поселилася в квартирі і мешкає там до цього часу. Під час проживання в указаному помешканні вона самостійно здійснювала оплату комунальних послуг, проводила поточний ремонт квартири. Фактично вони проживали однією сім'єю. Квартира складається з двох кімнат, загальною площею 28,5кв.м. В січні 2007 року ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 повідомили її, що знайшли для себе житло у вигляді двокімнатної квартири в м. Дніпропетровську, що буде кращим з урахуванням місця роботи ОСОБА_3 в м. Дніпропетровську, в зв'язку з чим вони переїхали мешкати у інше місто, залишивши їй квартиру та надавши їй право проживати і оформити на себе вказане житло самостійно. На протязі 2007 року цілий рік вона спілкувалася з ОСОБА_3 за телефоном, але потім в 2008 році телефон ОСОБА_2 перестав відповідати, тому нажаль між ними зв'язок перервався. З цього часу вона ніяких перешкод у проживанні в зазначеній квартирі їм не чинила, продовжувала очікувати їх приїзду або повідомлення від них щодо їхнього місцезнаходження чи засобів зв'язку для відновлення спілкування. Мешкала за вказаною адресою й платила комунальні послуги. Ключі від вхідних дверей у відповідачів були, замки на вхідних дверях квартири ніхто не міняв. З питання вчинення їм перешкод у користуванні квартирою відповідачі ні в які органи не зверталися. З урахуванням того, що з 2007 року вона постійно проживає у спірній квартирі по теперішній час як член сім'ї наймача і одноособово сплачує плату за користування житлом та комунальні послуги, робить поточний ремонт, утримує квартиру в належному стані, тому вважає, що правомірно набула права користуватися цією квартирою. Відповідачі, не проживають в квартирі з січня 2007 року по теперішній час, маючи інше краще житло, добровільно залишили своє житло надавши його їй.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з  таких мотивів.

Згідно ст.47 Конституції України «Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду». Згідно ст.3 ЦК України: «Загальними засадами цивільного законодавства є:... 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом... 6) справедливість, добросовісність та розумність». Згідно ст.64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з  наймачем  усіма  правами  і  несуть усі обов'язки,  що випливають з договору найму жилого приміщення… До членів  сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони  постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. У відповідність до ст.ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців, а якщо наймач або члени його родини були відсутні по поважних причинах понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а у випадку спору - судом. Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.04.1985р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», судовому розгляду відповідно до ст.24 ЦПК підлягають спори, пов'язані з договором найму жилого приміщення, і, зокрема: про надання наймачеві звільненого жилого приміщення в квартирі, в якій він проживає, якщо йому відмовлено в наданні цього приміщення або на нього видано ордер іншій особі чи воно передано іншому наймачеві, який проживає в цій же квартирі. Згідно з п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985р. „Про деякі питання, що виникли  в практиці застосування судами Житлового кодексу України„ із змінами, внесеними Постановами Пленуму  Верховного Суду України №2 від 10.03.1989р., №13 від 25.12.1992р., №15 від 25.05.1998р., вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 01.11.1996р. №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або для відмови їй у цьому. Однак відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду. Згідно ст.65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення  свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб… Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Для вирішення питання про задоволення  позову суду необхідно встановити, чи  належала позивачка до членів сім’ї наймача, чи постійно проживала з наймачем, чи вела з ним спільне господарство, чи була письмова згода на вселення позивачки у квартиру за вищевказаною адресою наймача, чи було це приміщення постійним для проживання відповідачів, чи тривало позивачка мешкала у спірному приміщенні, чи не обумовлювався угодою між позивачем та відповідачами інший порядок  користування жилим приміщенням. Згідно зі ст.57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін... допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів...

Згідно матеріалів справи, дійсно, з 2004 році з дозволу дядька позивачка поселилася у нього в квартирі і мешкає там до цього часу. Під час проживання у вказаному помешканні вони з відповідачами вели спільне господарство, у них був спільний бюджет і вони разом придбавали продукти харчування та предмети домашнього вжитку, здійснювали поточний ремонт квартири. Фактично вони проживали однією сім'єю. Таким чином, позивачка належала до членів сім’ї наймача, постійно проживала  з наймачами,  вела з ними спільне господарство, була згода відповідача на вселення позивачки у квартиру за адресою: АДРЕСА_1, дане приміщення  було постійним для проживання позивача, вона тривалий час мешкала у даному приміщенні, між сторонами інший порядок користування жилим приміщенням не обумовлювався угодою.

Суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права користування житловим приміщенням, видачу ордеру на житлове приміщення, укладення договору найму житлового приміщення, визнання особи такою, що втратила право користування квартирою підлягає задоволенню в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 постійно проживала разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 у спірній  квартирі, які вселили позивачку в жиле приміщення як члена своєї родини.

Встановлені судом факти й відповідні їм правовідносини об'єктивно підтверджені перевіреними й дослідженими судом доказами по справі.

На думку суду, за позивачем повинно бути визнане право користування житловим приміщенням, видано ордер на житлове приміщення, укладено договір найму житлового приміщення, та визнано особу такою, що втратила право користування квартирою.

На підставі ст. 64, 65 ЖК України, керуючись ст. 8, 10, 57, 59, 60, ч.2 ст.158, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права користування житловим приміщенням, видачу ордеру на житлове приміщення, укладення договору найму житлового приміщення, визнання особи такою, що втратила право користування квартирою - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право на користування житловим приміщенням, двокімнатною квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Виконком Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська видати ОСОБА_1 ордер на житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати ТОВ «Абонент XXI» внести відповідні зміни в особистий рахунок на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та зареєструвати ОСОБА_1 у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати ВГІРФО Дніпровського РВ Дніпродзержинського міського управління УМВС України у Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Дніпровського районного

суду м. Дніпродзержинська                         С.С. Федоріщев