Справа  № 2а-436/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

    головуючого  – судді Попова В.В.,

    при секретарі – Латкіній О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Дорожньо-патрульної служби Ульянівського взводу Дорожньо-патрульної служби старшого сержанта міліції Гулого Юрія Федоровича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВА №037606 від 06.10.2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить поновити строки для оскарження постанови, визнати дії відповідача неправомірними та скасувати Постанову серії ВА №037606 від 06.10.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, посилаючись при цьому на те, що згідно зазначеної Постанови, 06.10.2009 року, о 20 год. 25 хв., він, керуючи автомобілем «Хюндай Елантра», н/з НОМЕР_1, на а/д Стрій – Знам’янка на 596 км. під час обгону транспортного засобу перетнув суцільну смугу дорожньої розмітки, чим порушив Додаток 2 п. 1.1 ПДР України. Однак позивач вважає, що у даному випадку дії відповідача є неправомірними, а вказана Постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки викладені у Протоколі відомості не підтверджені жодними доказами. Крім того, при винесенні спірної Постанови відповідач не врахував обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, тому Постанова не відповідає вимогам закону. Разом з тим, при розгляді справи на місті його було позбавлено прав, передбачених у ст.268 КУпАП.

      Позивач у судове засідання не з’явився, однак надав заяву про розгляд справи за його відсутності та у порядку письмового провадження, позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не прибув, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, тому суд вважає за можливе вирішити справу без його участі та на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.128 КАС України.

             Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що пред’явлені позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, згідно складеного відповідачем Протоколу про адміністративне правопорушення, 06.10.2009 року, о 20 год. 25 хв., він, керуючи автомобілем «Хюндай Елантра», н/з НОМЕР_1, на а/д Стрій – Знам’янка на 596 км. під час обгону транспортного засобу перетнув суцільну смугу дорожньої розмітки, чим порушив Додаток 2 п. 1.1 ПДР України (а.с.7).

Згідно винесеної 06.10.2009 року відповідачем Постанови ВА №037606 по справі про адміністративне правопорушення, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. у дохід держави (а.с.6).

Виходячи з положень ст.ст.69, 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ст.ст.251, 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, єдиним джерелом доказів, який призваний підтвердити наявність адміністративного правопорушення і винність позивача у його вчиненні, є обставини, що викладені у вищевказаному Протоколі про адміністративне правопорушення.

Однак суд вважає, що такі обставини не підтверджені належними доказами, зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, що вказує на  відсутність фактичних даних, на підставі яких можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та винність позивача у його вчиненні, що, в свою чергу, вказує на обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 251, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст.6, 10, 11, 69-71, 86, 99, 122, 128, 158, 160-163 КАС України, суд, –

                                                      ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

    Визнати протиправними дії інспектора Дорожньо-патрульної служби Ульянівського взводу Дорожньо-патрульної служби старшого сержанта міліції Гулого Юрія Федоровича.

    Скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВА №037606 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, винесену 06.10.2009 року інспектором Дорожньо-патрульної служби Ульянівського взводу Дорожньо-патрульної служби старшим сержантом міліції Гулим Юрієм Федоровичем.

    Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                         В.В. Попов.