Справа № 2-998

                                        2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

     І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 ( заочне рішення )

31 березня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді -             Катющенко В.П.

при секретарі -                 Бєрдєннікова І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

   В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3  в розмірі 1000 гривень, щомісяця, до повноліття дитини, починаючи з дня подання заяви до суду.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з відповідачем по 21 вересня 1999 року перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає. Син проживає разом з нею та перебуває на повному її утриманні.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, та пояснила, що з відповідачем проживає окремо з грудня 1999 року. До 2002 року відповідач надавав матеріальну допомогу на свій розсуд, а з 2002 року ухиляється від утримання їхнього сина і не надає ніякої матеріальної допомоги на його утримання. На даний момент вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років від другого шлюбу та отримує матеріальну допомогу від держави. Достатніх коштів для забезпечення належного утримання дитини не має. Просила позов задовольнити та стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1000 гривень, щомісячно, обґрунтовуючи розмір аліментів тим, що вона не отримує достатніх коштів на утримання сина.

             Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. ст. 74, 75, 76 ЦПК України, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

    Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

             За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та постановити заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

    Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2).

            Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 21 вересня 1999 року (а.с. 4).

    Позивач, ОСОБА_1, проживає разом з неповнолітнім сином в квартирі АДРЕСА_1 (а. с.3).

    В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач, ОСОБА_2 проживає окремо від родини,  участі у вихованні та утриманні дитини не приймає.

    Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

    Згідно з вимогами ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій або натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

    Частиною 1 ст. 184 СК України встановлено, що якщо платник аліментів має не регулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника аліментів або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Аналізуючи наведене, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі є обґрунтованим та при визначені розміру аліментів, суд враховує положення ст. 182 СК України та вважає, що розмір аліментів який буде стягуватись з відповідача на користь позивача на утримання дитини, повинен бути встановлений в розмірі 1000 гривень, щомісячно.

 Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір (мито) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, від сплати яких відповідно до ст. 81 ЦПК України та п.5 ст. 4 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито», була звільнена позивач при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294, 367 ЦПК України, суд –

    В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Картали, Челябінської області, Росія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, щомісячно, починаючи з 28 грудня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

           Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Картали, Челябінської області, Росія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого на користь держави судовий збір (мито) в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

    Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне  оскарження  та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: