Справа № 2-1756-1/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Соколової В.В.
при секретарі Іконніковій О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2010 року позивач звернулася з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на її користь суму матеріальної шкоди в розмірі 9082,98 грн., суму моральної шкоди – 3000,00 грн., а також суму судових витрат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в результаті ДТП 05.05.2009 року було пошкоджено її автомобіль. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2009 року було визнано винним у вчиненні ДТП ОСОБА_2 Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 108 від 12 травня 2009 року розмір матеріальної шкоди, завданої її автомобілю внаслідок ДТП, складає 21 877,50 грн. Не погоджуючись із Висновками автотоварознавчого дослідження, позивач звернулася до іншого експерта з метою визначення реального розміру збитків, нанесених відповідачем внаслідок скоєння ДТП, що відповідають ринковим цінам на момент проведення товарознавчої експертизи, за що позивачем було сплачено грошові кошти в розмірі 400,00 грн.
Відповідно до Висновку автотоварознавчого дослідження №235 від 06 жовтня 2005 року, розмір матеріальних збитків, нанесених позивачу внаслідок протиправних дій відповідача, становить 30050,47 грн.
На підставі викладеного, позивач просить сягнути з відповідача на її користь різницю заподіяної шкоди внаслідок ДТП в розмірі 8682,98 грн. та 400,00 грн. витрат пов’язаних з проведенням товарознавчого дослідження.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином, в порядку ч.2 ст. 76 ЦПК України, повідомлений про розгляд справи (а.с.58), причини неявки суду не повідомив.
Крім того, згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача в судовому засіданні не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.
Таким чином, суд, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що 05 травня 2009 року о 07:00 годині в м. Києві по вулиці Бальзака, відповідач, керуючи автомобілем марки „Шкода", державний номер НОМЕР_1 під час руху не переконався, що це буде безпечним,
не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням позивача, у результаті чого транспортні засоби зазнали пошкоджень.
Відповідно до постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2010 року відповідач був визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди і притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців (а.с.22).
Відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ч. 4 зазначеної статті постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не підлягає доказуванню.
Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В порядку ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується іншою особою.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Встановлено, що цивільна відповідальність відповідача була застрахована, згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів ОСЦПВВНТЗ НОМЕР_3 від 05 травня 2009 року, у ТДВ СК «Альфа - Гарант».
Після проведення ФОП ОСОБА_3 на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант» автотоварознавчого дослідження на предмет визначення розмірів матеріальної шкоди, нанесеної т/з Шевролет, д/з НОМЕР_4, внаслідок порушення відповідачем правил дорожнього руху, було складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку № 108 від 12 травня 2009 року. На підставі виконаних досліджень експертом була визначена вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу в розмірі 21 877,50 грн. (а.с.8-17).
ТДВ СК «Альфа - Гарант» було прийнято рішення про відшкодування позивачу матеріальної шкоди в розмірі 21 367, 49 грн.
21 вересня 2009 року між позивачем та ТДВ СК «Альфа - Гарант» було укладено Угоду №1 про виплату страхового відшкодування по полісу ОСЦПВВНТЗ, відповідно до якої було визначено графік виплати страхового відшкодування в розмірі 10 000,00 грн. до 02.10.2009 року та 11367, 49 грн. до 09.10.2009 року (а.с.21).
Не погоджуючись із Висновками автотоварознавчого дослідження ТДВ СК «Альфа - Гарант», позивач 02.10.2009 року звернулася до Судового експерта ОСОБА_3 (а.с.40-43)з метою визначення реального розміру збитків, нанесених відповідачем внаслідок скоєння ДТП, що відповідають ринковим цінам на момент проведення товарознавчої експертизи, за що позивачем було сплачено грошові кошти в розмірі 400,00, що підтверджується відповідною квитанцією (44).
Відповідно до Висновку автотоварознавчого дослідження №235 від 06 жовтня 2005 року, розмір матеріальних збитків, нанесених позивачу внаслідок протиправних дій відповідача, становить 30050,47 грн.(а.с.23-39).
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за відшкодування матеріальної шкоди, нанесеної внаслідок скоєння відповідачем ДТП, становить різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди – 30050,47 грн. і страховою виплатою – 21367,49 грн., яка становить 8 682,98 грн.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, позовні вимоги щодо відшкодування позивачу заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 9082,98 грн. з урахуванням понесених позивачем витрат на проведенням товарознавчого дослідження підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» позивач повинен обґрунтувати, зокрема, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив, оцінюючи моральну шкоду та якими доказами це підтверджується, чого позивачем зроблено не було.
Також статтею 60 ЦПК України передбачений обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем та його представником не надано належних доказів в підтвердження того, що внаслідок скоєного відповідачем правопорушення призвела до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, а тому суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди.
Сума сплачених позивачем судових витрат підтверджується квитанціями про сплату державного мита в розмірі 121,00 грн., що перевищує встановлену
Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.Оскільки судом задоволено 75,4 % від суми позовних вимог, тому, в порядку ст. 88 ЦПК України, відповідний відсоток від суми належних судових витрат, що складає 90,82 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 1166,1172,1188,1192,1194 ЦК України, ст.ст. 3,8,10,11,61,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, гуртожиток) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2) суму заподіяної майнової шкоди в розмірі 9082(дев’ять тисяч вісімдесят дві) гривні 98 коп. та суму сплачених позивачем судових витрат в розмірі 90,82 грн. Всього підлягає стягненню - 9173 (дев’ять тисяч сто сімдесят три) гривні 80 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Від _________2010 року
№ 2-1756-1/10
ОСОБА_2
03058, АДРЕСА_1,
гуртожиток
Направляю на Вашу адресу копію заочного рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 03.06.2010 р., для відома.
Додаток: копія заочного рішення на 2-х арк.
Суддя В.В. Соколова
Від _________2010 року
№ 2-1756-1/10
ОСОБА_2
03058, АДРЕСА_1,
гуртожиток
Направляю на Вашу адресу копію заочного рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 03.06.2010 р., для відома.
Додаток: копія заочного рішення на 2-х арк.
Суддя В.В. Соколова