Справа №2-2817/11

Категорія  52

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2011 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі :

головуючого –судді Коломієць О.С.

з участю секретаря с/з Расеньчука В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства облспоживспілки “Виробничий комбінат”про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що він з 01.12.2009 року був прийнятий на посаду водія автокрана першого класу Підприємства облспоживспілки “Виробничий комбінат”. Оскільки відповідач не виплачує позивачу у встановлений законом термін заробітну плату, просив стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі за березень, квітень 2011 року в сумі 2718 грн. 35 коп. та моральну шкоду за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 2718 грн. 35 грн.

Під час розгляду справи позивач подав заяву про зміну позовних вимог, послався на те, що з ініціативи відповідача був звільнений з роботи 12.05.2011 року за п.2 ст. 40 КЗпП України з проведенням часткового розрахунку, включаючи виплату заробітної плати за березень, квітень 2011 року в сумі 2718 грн. 35 коп. Проте, як з`ясувалось, відповідач не виплатив позивачу заробітну плату за 4 робочих дні –1, 8, 15 квітня та 06 травня 2011 року на загальну суму 380 грн. Відмову мотивував тим, що згідно з наказом № 71 від 29.11.2011 року усіх працівників у зв`язку з виробничою необхідністю було переведено на чотирьохденний робочий тиждень з 01.12.2010 року. Враховуючи, що даний наказ суперечить вимогам ст.ст. 52, 56 КЗпП України, позивач та інші працівники працювали у вищевказані дні, а також проходили медичне обстеження на вимогу керівництва, просив стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 380 грн. та моральну шкоду в сумі 2718 грн. 35 коп.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з тих же підстав.

Представники відповідача просили в позові відмовити за безпідставністю, зазначили, що заборгованості по заробітній платі у підприємства перед позивачем немає.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач з 01.12.2009 року був прийнятий на посаду водія автокрана першого класу Підприємства облспоживспілки “Виробничий комбінат”. Наказом по підприємству ОСС “Виробничий комбінат”№ 39 від 12.05.2011 року позивач був звільнений з 12 травня 2011 року з посади машиніста автокрана у зв`язку з виявленням невідповідності виконуваній роботі через стан здоров`я, яке перешкоджає продовжувати виконання даної роботи, згідно п.2 ст. 40 КЗпП України.

З 01.12.2010 року працівників підприємства ОСС “Виробничий комбінат”, відповідно до наказу № 71 від 29.11.2010 року, у зв`язку з виробничою необхідністю було переведено на чотирьохденний робочий тиждень.

Відповідно до ст.ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно пояснень представників відповідача та представлених доказів заборгованості по заробітній платі у позивача на час розгляду справи немає.

Враховуючи вимоги ст.ст. 10 ч.2, 60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених ними вимог.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд вважає, що позивачем не було представлено належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування заборгованості по заробітній платі. Посилання позивача на зобов`язання відповідача виплатити заробітну плату за роботу 1, 8, 15 квітня та 06 травня 2011 року є безпідставним, оскільки згідно наказу № 71 від 29.11.2010 року, який є чинним та не скасованим на час розгляду справи, на підприємстві був встановлений чотирьохденний робочий тиждень, 1, 8 квітня та 06 травня 2011 року були вихідними днями, а 15 квітня 2011 року на підприємстві, згідно з наказом № 31 від 30.03.2011 року, був проведений “суботник”для працівників які працюють на чотирьохденному робочому тижні.

Вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди, враховуючи, що дана вимога є похідною від первісної, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд стягує з позивача на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 115, 116, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року (зі змінами) “Про застосування судами законодавства про оплату праці”, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Підприємства облспоживспілки “Виробничий комбінат”про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :