ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 9/170 | 06.08.07 |
За позовом Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «РОРСА»
Про стягнення 41996,00 грн.
Суддя Жирнов С.М.
Представники:
Від позивача: Найда Є.Є–довіреність № 18д від 19.02.2007 р.
Від відповідача: Годецький І.Ю. –довіреність № б/н від 03.08.07 р.
Обставини справи:
Позов заявлений про стягнення з відповідача 41996, 00 грн. основного боргу відповідно до Договору № 8 від 28.03.2006 р. про надання послуг автотранспортом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2007 р. порушено провадження по справі № 9/170 та призначено її судовий розгляд на 06.08.2007 р.
Позивач в судовому засіданні подав документи на виконання вимог ухвали суду від 23.07.2007 р., позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання з’явився, але письмовий відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, ухвалу суду від 23.07.2007 р. не виконав.
Відповідач в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості ознайомитись з позовною заявою та для складання письмового відзиву.
Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечував.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості ознайомитись з позовною заявою та для складання письмового відзиву (надалі за текстом –«Клопотання»).
Розглянувши заявлене Клопотання про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку про незадоволення останнього, оскільки:
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 59 ГПК України, відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Отже, подання відзиву є правом, а не обов»язком відповідача та суд вправі розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Ухвалу про порушення провадження у справі від 23.07.2007 р. відповідач отримав ще 27.07.2007 р. і це підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 04084024 (знах. в матеріалах справи).
Наведене свідчить, що відповідач мав достатньо часу (6 робочих днів) та всі можливості для ознайомлення з матеріалами справи (в тому числі і з текстом позовної заяви) та для складання і подання (надіслання) господарському суду та позивачу відзиву на позовну заяву щодо заперечення позову або, навпаки, про визнання останнього.
При цьому суд надав відповідачу можливість ознайомитись з позовною заявою в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Отже, заявлене відповідачем Клопотання про відкладення розгляду справи розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для штучного затягування судового процесу. Крім того, задоволення такого клопотання взагалі втрачає сенс з огляду на те, що відповідач проти позову не заперечував.
Тому справа розглядається по суті.
28.03.2006 року між позивачем, визначеним як Виконавець, та відповідачем, визначеним як Замовник, був укладений Договір № 8 від 28.03.2006 р. про надання послуг автотранспортом (надалі за текстом «Договір»).
Відповідно до п.п. 1.1 і 1.2 Договору Виконавець надає автотранспортні послуги по перевезенню, а Замовник забезпечує роботою транспортні засоби протягом робочого часу (8 год.) та сплачує надані послуги за фактично відпрацьований час.
Згідно з приписами п.п. 2.1 та 2.2. розрахунки по Договору здійснюються за фактично відпрацьований час роботи автотранспорту, а вартість по Договору визначається за тарифами виконавця, оплата за надані послуги проводиться на протязі 2 банківських днів з моменту пред»явлення рахунку.
На твердження позивача, ним на виконання умов спірного Договору були надані автотранспортні послуги по перевезенню грунту на загальну суму 145996, 00 грн., про що сторонами були складені відповідні акти:
- Акт здачі –прийняття робіт від 20 квітня 2006 р. на суму 51120,00 грн.,
- Акт здачі –прийняття робіт від 28 квітня 2006 р. на суму 28800,00 грн.,
- Акт здачі –прийняття робіт від 31 травня 2006 р. на суму 39280,00 грн.,
- Акт здачі –прийняття робіт № РН-000373 від 31 серпня 2006 р. на суму 26796,00 грн.
Копії наведених актів долучені позивачем до позовної заяви (надалі за текстом –«Акти здачі – прийняття робіт»).
Відповідач за отримані послуги розрахувався частково та в розмірі 86000,00 грн. При зазначенні такої суми позивач посилався на наступні платіжні доручення:
- № 154 від 28.04.2006 р. на суму 6000,00 грн.
- № 78 від 06.05.2006 р. на суму 20000,00 грн.,
- № 92 від 16.05.2006 р. на суму 20000,00 грн.,
- № 98 від 18.05.2006 р. на суму 10000,00 грн.,
- № 211 від 29.06.2006 р. на суму 10000,00 грн.,
- № 280 від 17.07.2006 р. на суму 20000,00 грн.
(перелік останніх міститься у банківських виписках по особовому рахунку позивача та які також долучені позивачем до позовної заяви).
01.09.2006 р. позивач звернувся до відповідача з Листом-вимогою виконання зобов»язання на суму 59996, 00 грн. (145996,00 грн. –86000,00 грн. = 59996,00 грн.) № 1/11-199 від 01.09.2006 р. та запропонував останньому у відповідності до п. 2.2 Договору та п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (надалі за текстом –«ЦК України») перерахувати зазначену суму на протязі 7 (семи) днів з моменту отримання Листа-вимоги.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Платіжним дорученням № 418 від 20.09.2006 р. відповідач сплатив позивачу ще 15000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за Договором (вказане платіжне доручення зазначене у банківських виписках по особовому рахунку позивача).
25.09.2006 р. відповідачем був наданий позивачу Гарантійний лист № 105 від 25.09.2006 р. (надалі за текстом –«Гарантійний лист»), відповідно до якого відповідач зобов»язався розрахуватися «… по заборгованості у сумі 44996,00 грн. за автотранспортні послуги по договору № 8 від 28.03.2006 року до 06 жовтня 2006 року (включно).».
Проте відповідач не виконав зобов»язань за Гарантійним листом та платіжним дорученням № 458 від 10.10.2006 р. сплатив позивачу тільки 3000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за Договором (вказане платіжне доручення зазначене у банківських виписках по особовому рахунку позивача).
З огляду на наведене позивач вважає, що оскільки станом на час подання позову до суду заборгованість у сумі 41996,00 грн. (145996,00 грн. –86000,00 грн. –15000,00 грн. –3000,00 грн. = 41996,00 грн.) відповідачем не погашена, то така сума підлягає примусовому стягненню з відповідача на підставі Договору № 8 від 28.03.2006 р. про надання послуг автотранспортом.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Між сторонами по справі укладений договір, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а, тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлює обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов’язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що фактично на виконання умов укладеного Договору позивачем були надані відповідачу автотранспортні послуги по перевезенню грунту на загальну суму 145996, 00 грн., що підтверджується наданими позивачем вищевказаними Актами здачі –прийняття робіт (всього 4 одиниці), які підписані та скріплені печатками сторін.
Акти здачі –прийняття робіт приймаються судом у якості належного доказу надання позивачем послуг за Договором та прийняття їх відповідачем.
Відповідач належним чином не виконав зобов»язання за Договором, оскільки, в порушення умов п. 2.2 Договору та приписів ст. 530 ЦК України, повну оплату наданих позивачем послуг на підставі Актів здачі –прийняття робіт не здійснив, у зв’язку з чим виникла заборгованість останнього перед позивачем за спірним Договором у сумі 41996,00 грн. (145996,00 грн. (сума наданих позивачем послуг за Договором) –86000,00 грн.(сума часткової оплати заборгованості за Договором згідно вищезазначених платіжних доручень №№ 154, 78, 92, 98, 211, 280) –15000,00 грн. (сума часткової оплати заборгованості за Договором згідно вищезазначеного платіжного доручення № 418) –3000,00 грн. (сума часткової оплати заборгованості за Договором згідно вищезазначеного платіжного доручення № 458) = 41996,00 грн.)
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 41996, 00 грн. основного боргу відповідно до Договору № 8 від 28.03.2006 р. про надання послуг автотранспортом визнаються судом обґрунтованим і підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 629, 901-906 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОРСА»(02068, м. Київ, вул. Княжий Затон, 16а, оф. 99; код ЄДРПОУ 32345048; р/р 26004401016987 в КРД АППБ «Аваль»м. Києва, МФО 322904), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А; код ЄДРПОУ 33096517; р/р 26007002132001 КМД АТ «Індекс-Банк», МФО 300818) 41996 (сорок одну тисячу дев»ятсот дев»яносто шість) грн. 00 коп. основного боргу, 419 (чотириста дев»ятнадцять) грн. 96 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя | С.М.Жирнов |
Дата підписання 08.08.07 р.